Неділя, 24 Жовтня, 2021

Єдиний у своєму роді: водяний млин Собанських

У Первомайському районі знаходиться селище з трохи незвичним для нашого вуха назвою – Кінецьпіль. Саме там знаходиться водяний млин Собанських, мова про який піде у даному матеріалі. Спершу може здатися, що в ньому немає нічого особливого, на Бузі їх, свого часу, було більше трьохсот. Однак, у хорошому стані до наших часів їх збереглося лише два: один належав Скаржинським, а другий – Собанським. І якщо млин Скаржинських був переобладнаний у гідроелектростанцію, то млин Собанських і зараз функціонує як млин, втім, і тут без змін не обійшлося.

Познайомимося трохи ближче з млином Собанських та його історією? Далі на mykolaiv-future.

Історія заснування млина у с. Кінецьпіль

На початку 19 століття землі, де зараз знаходиться Кінецьпіль, належали поляку Ієронімові Собанському. Однак, млин – не його творіння. Після його смерті, маєток, землі – все було успадковано двома його синами: Генріхом і Вітольдом. Саме брати стали ініціаторами будівництва водяного млина в Кінецьпіль – і не прогадали.

Млин був збудований у 1902 році та досить швидко перетворився на потужне і затребуване виробництво. Брати Собанських, крім борошномельного виробництва володіли також хлібопекарською справою. Продукція відправлялася, переважно, в Одесу, на їх виробництва.

Після революційних подій 1919 року, брати змушені були покинути країну, однак млин продовжив роботу.

Про потужність млина відомо мало, проте деякі джерела повідомляють, що млин переробляв зерно у борошно першого і другого сорту, робив манну крупу, видаючи близько 10 тонн за зміну. Продукція переправлялася поромною переправою на залізничну станцію Голта, звідки йшла на продаж далі.

Запорукою збереження млина до наших днів стало якісне будівництво. Місцеві розповідають, що млин не постраждав, навіть у ті часи, коли у найближчому гранітному кар’єрі велися роботи і лунали вибухи. 1937 рік став фатальним для Кінецьпільського млина: сталася пожежа, яка вивела її з ладу більш ніж на 15 років.

Відновлювальні роботи були розпочаті у 50-60х рр. 20 століття, проте, млин перестав існувати як водяний та трохи “осучаснився”: для роботи був обладнаний електропривод.

Сучасне «життя» млина

У більш сучасний час у млині перекрили дах, поставили нові перекриття. У 90х поблизу с. Кінецьпіль існувало два хлібозаводи, які користувалися послугами млина, за рахунок чого той і продовжував працювати. Пізніше, обидва були закриті. Зараз підприємство працює з дрібними приватними замовниками, проте власники млина нарікають, що роботи з кожним роком все меншає. Основна будівля млина закрита, потужності підприємства розосереджені дрібними прибудовами.

Млин Собанських зараз – не тільки борошномельне підприємство. Він є окрасою селища, до нього з’їжджаються гості-туристи, цю місцевість облюбували молодята для фотосесій, сюди заїжджають і просто любителі таких затишних куточків з унікальними старовинними будівлями і мальовничою місцевістю.

Latest Posts