Для миколаївців вулиця Соборна була і залишається головною вулицею міста. Проте, так було не завжди. Найдовша пішохідна вулиця в Україні, колись була звичайним трактом. І лише згодом набула статусу основної вулиці Миколаєва. Як це сталось, читайте далі на mykolaiv-future.
На початку була лише Єлисаветградська дорога
Як писав у своїй книзі ”Град Святого Николая” краєзнавець Юрій Крючков, спочатку вулиця Соборна була лише продовженням Єлисаветградської дороги. Та й самої назви Соборна ще не було.
Вулиця розпочиналась від Інгульського узвозу, тягнулась лише три квартали і закінчувались у базарної площі, яка була розташована на розі сучасних Потьомкінської та Великої Морської.
До початку 20-х років 19-го століття це була транзитна вулиця, де єдиною примітною будівлею була поштова станція. Щодо забудови, то на Соборній в ті часи не було гарних багатоповерхових будівель. Юрій Крючков, вивчаючи плани міста за 1795 і 1797 роки відзначав, що й забудована вона була менше, ніж інші міські вулиці. Там можна було побачити звичайні хати та пустки навколо них.
Зміна статусу і “велике будівництво” на Соборній
Для Соборної все змінилось за часів адмирала Грейга. Вулиця Адміральська, яка вважалась на той час головною вулицею Миколаєва, починає втрачати позиції і основного торговельного центру міста. Кам’яні лавки забрало морське відомство, а торговельні Грецькі ряди з часом почали руйнуватись. Щоб не відбудовувати старе, адмирал Олексій Грейг вирішив перенести всю торгівлю на вулицю Соборну. Тим більше, що там вже проходив зручний торговельний тракт. На розі вулиць Соборної Потьомкінської за наказом Грейга збудувати торговельні ряди.
У 1833 році Грейг вирішив подовжити вулицю Соборну аж до Купецької пристані. Тод в Миколаєві поступово розвивається морська торгівля. Тож товар з барж одразу доставляли до торговельних рядів на Соборній. Але справжня слава головної вулиці Миколаєва прийшла на Соборну, коли місто очолив фон Глазенап. Миколаїв відкрили для іноземців. Тож варто було подумати, а як тепер виглядатиме головна вулиця міста. Тож на Соборній вирішили навести лад. Починаючи з 1865 року на вулиці скупили всі пустки та старі будинки. Останні знесли. На їхньому місці почали споруджувати двох- і триповерхові будинки. Вони належали багатим містянам, як мали в Миколаєві по кілька подібних споруд.
На перших поверхах розміщували магазини з різним крамом. Відкривались ремісницькі майстерні.
Через те, що командування Чорноморським флотом з Миколаєва перенесли до Севастополя, вулиця Адміральська остаточно втратила свій статус головної вулиці міста. Нею стала Соборна. Крім того, вона ще й була парадним в’їздом у Миколаїв.
Отже, перед початком Першої світової війни вулиця Соборна була сучасним міським центром. Як вказував в книзі “Град Святого Николая” Юрій Крючков, на Соборній у 1915 році було 23 приватних будинки, 4 готелі і 40 магазинів.
Радянський період і часи незалежності
Ці часи розпочалися з перейменування вулиці. Як тоді було прийнято, головні вулиці у містах називались однаково Радянські. Миколаїв не став виключенням.. До окупації Радянська майже нічим не відрізнялася від дореволюційної. Проте, відступаючи, радянські війська підірвали на Соборній-Радянській все, що змогли. Вдруге її руйнували під час відступу нацисти. Тож історичних будівель до нашого часу на цій вулиці збереглося дуже мало.
Вулиця в радянський період не лише змінила назву, а й стала значно коротшою. Після будівництва Палацу суднобудівників, а зараз це обласний Палац культури, Радянська закінчувалась біля його сходинок. Інша її частина стала вулицею Корабелів.
Ще 50-х роках минулого століття Радянською курсували трамваї. Але після того, як колії прибрали, вулиця стала пішохідною. І досі Соборна, яка повернула собі стару назву, є найдовшою пішохідною вулицею України. До 2018 року на ній встановлювали й головну ялинку Миколаєва.
Зміна назви
І на завершення трохи історії зміни назви вулиці Соборної.
Вулиця Соборна у Миколаєві не одразу отримала свою назву. У 1824 році поліцмейстер П. Федоров запропонував адмиралу Грейгу перший проєкт назв міських вулиць. Соборна там вказана як Єлисаветградська за назвою дороги. Проте, Грейг увесь проєкт забракував. У 1835 році з назвами вулиць більше повезло поліцмейстеру Автономову. Адмирал Михайло Лазарев затвердив його проєкт, і Соборна стала Соборною.
Перша спроба перейменувати головну вулицю Миколаєва була зроблена у 1882 році. Її запропонували назвати Олександрівською у пам’ять вбитого імператора Олександра ІІ. Губернатор Пєщуров не погодився. Але Соборна таки стала Олександрівською в 1915 році, хоча й не надовго.
Як ми вже зазначали, з приходом радянської влади вулиця стала Радянською. Ця назвала протрималась до 2015 року.
Під час декомунізації вулиці повернули її першу назву Соборна.
