Ми звикли, коли говорять про скарби, уявляти собі купи золота і коштовностей або пачки грошей. Насправді, це поняття набагато ширше. Скарбами можуть бути люди, відкриття, досягнення. 

Миколаїв має чимало таких скарбів. Про них ми й розповімо. Більше на mykolaiv-future.com.ua.

Скарб перший – миколаївці

Розпочнемо з найдорожчого скарбу – жителів нашого міста. Саме миколаївці створили наше місто таким, яке воно стало.  Невелике місто, де з моменту його заснування  будували кораблі, дало Україні чимало видатних постатей. Крім того, тут ставали відомими письменники і науковці. 

Отже, нетривалий час у Миколаєві мешкав Йосиф де Рибас. Лише два роки, але він був миколаївцем. Саме в нашому місті на вулиці Нікольський у невеликому будинку він креслив плани Одеси. 

З Миколаєва походить адмірал Степан Макаров – відомий флотоводець і науковець. Він тут народився, а згодом на суднобудівних заводах Миколаєва втілювали його розробки. 

Приїхав, щоб очолити Миколаївську астрономічну обсерваторію, а став тут відомим науковцем. Мова йде про астронома Карла Кнорре. За його керування Миколаївська обсерваторія здобула міжнародне визнання. тут складали найточніші карти зіркового неба для моряків. 

Відзначились і миколаївці – родина Аркасів. Греки, яки перебрались до України, рятуючи власні життя. Вони здобули славу моряків, стратегв, письменників і науковців. Родина Аркасів відома далеко за межами Миколаївщини. 

Миколаївцями на десятки років стали архітектори Карл Акройд і Євген Штукенберг. Саме в нашому міст вони реалізували свої найкращі архітектурні проєкти.

Галереї  і приватні колекції багатьох країн світу прикрашають картини художника Андрія Антонюка.  Його ім’я знають мистецтвознавці в усьому світі. Народився на Богополі, художник все життя прожив у Миколаєві. У нашому місті творив свій унікальний живопис. 

У Миколаєві написав свої найкращі вірші Дмитро Кремінь. Таврійський степ підкорив хлопця, який народився на Західній Україні. Дмитро Кремінь також більшу частину свого життя прожив у Миколаєві. Тут була написана збірка “Пектораль”, за яку поет отримав Шевченківську премію. 

Але кожен миколаївець вартий, щоб про нього згадали. Те, наскільки мужні жителі нашого міста, показали Друга світова війна і війна з росією. Починаючи з 24 лютого 2022 року містяни брали активну участь в обороні міста: готували “бандерівське смузі”, будували укріплення, йшли до тероборони і лав ЗСУ. Саме миколаївці здобули своє місту почесне звання “Герой”. 

Скарб другий – географічне розташування

Ще одним скарбом Миколаєва можна вважати його географічне розташування. Місто розташувалось на півострові, який омивають одразу дві ріки – Інгул і Південний Буг. Зручний з точки зору стратегії півострів оцінили жителі городища епохи бронзи. Вони збудували свою фортецю, приймали тут торговельні судна. Городище під умовною назвою Дикий Сад стало частиною торговельного шляху до Трої. Адже, тут можливий вихід до Чорного моря. Неподалік від сучасного Миколаєва селились скіфи й греки. 

Таке розташування оцінили свого часу й козаки. Їхні застави розташовувались по річках і порогах Миколаївщини. Але такий зручний вихід до Чорного моря козаки також намагались контролювати. 

Розташування Миколаївських суднобудівних заводів саме в гирлі Інгулу врятувало їх від знищення. Пiсля завершення російсько-турецької війни російській імперії було заборонено будувати кораблі на Чорному морі. Згідно з договором імперія повинна була знищити не лише Чорноморський флот. Його затопили в Севастопольській бухті. Знищенню підлягали й суднобудівні заводи, розташовані на узбережжі  Чорного моря. Виключенням став Миколаїв. Його верф хоч і входила до складу Чорноморського адміралтейства, проте розташовувалась на березі річки.  

Скарб третій – наукові здобутки

Миколаїв може пишатись й науковими відкриттями, зробленими саме в нашому місті. 

 Розпочнемо з медицини. Тут пальма першості належить Данилові Самойловичу, який керував Миколаївським військовим госпіталем. Саме на його базі він опробував методи лікування поранених в боях, довівши на практиці теорію польових шпиталів. Під час будівництва нового госпіталя розділив хворих по різних корпусах, зменшивши ризик виникнення епідемій. 

Іншим осередком науки стала Миколаївська астрономічна обсерваторія. За два століття тут було зроблено чимало відкриттів планет і зірок, накреслено карт. До речі, Миколаївська обсерваторія є найстарішою на півдні України. Їй поступається і Пулковська обсерваторія.

Кораблебудування тривалий час було основою життєдіяльності Миколаєва. Тож основні відкриття робились саме в цій сфері. Миколаївський інженер Попов  розробив мінний загороджувач незвичної форми. Ідеально круглий корабель так і називали “Поповка”. У 20-му сторіччі у Миколаєві розташовувались кілька конструкторських бюро, де були спроектовані майже всі військові кораблі і цивільні судна радянського флоту. Згодом у нашому місті розроблялись кораблі й для незалежної України

Скарб четвертий – археологічні відкриття

Зберігає скарби й Миколаївська земля. Під шаром грунту місцеві археологи знаходять справжні скарби – свідоцтва колись могутніх цивілізацій. 

Мабуть найбільш відомим в цьому плані стало городище епохи бронзи Дикий Сад. Його унікальність полягає в тому, що воно розташоване в самому центрі Миколаєва. Археологи стверджують, що йому понад три тисячі років і він ровесник легендарної Трої. Щороку археологи знаходили тут цікаві знахідки. Саме на території Дикого Саду знайшли найстаріший міст у Європі. Серед унікальних знахідок – клад бронзових сокир.

На території Миколаєва відшукали й залишки давньої Римської імперії. Знаходяться вони неподалік від Миколаївського краєзнавчого музею. Знахідка, а це сторожова застава римських легіонерів, законсервована. 

Загалом на території Миколаєва археологи знаходили чимало знахідок часів античності. І це не дивно, адже, місто розташоване на території Ольвійської хори. Всі знахідки передані до колекції обласного краєзнавчого музею.

Скарб п’ятий – легендарні скарби

Але шукали миколаївці у своєму місті й справжні скарби. Дійсно, яке ж місто з такою цікавої історією і не матиме легенди про заховані клади. 

У Миколаєві подібні байки були породжені ще й наявністю катакомб. До речі, ця частина історії міста досконало не вивчена. В архівах не збереглось планів катакомб.  Та й будувались вони дещо хаотично. 

Тому виникли легенди, що там можуть бути заховані скарби. 

Пальму першості за пошуками й таємничістю можна віддати легенді про золоту карету. Знайти її мріяли чимало поколінь миколаївців. Вважалось, що вона вся зроблена з одного золота. Зробила б шукача кладів найзаможнішою людиною. 

Існують дві версії, звідки у Миколаєві з’явилася ця карета. Згідно з першою, золоту карету для своєї коханої замовив миколаївський купець.Так він хотів вразити примхливу дівчину. Це йому вдалось і купець одружився на своїй обраниці. 

За іншою версію золота карета була подарнунком князя Григорія Потьомкіна  імператриці Катерині ІІ.

Але за обома версіями карета таємничо зникла. Її або втопили в одній з річок, що оточують Миколаїв, або закопали десь у місті. Ще один варіант – карету сховали в катакомбах. Так вона стала примарним скарбом Миколаєва.