Миколаївські будинки 19-го століття завжди привертали увагу не лише гостей міста, а й самих миколаївців. Особливо дивує оздоблення фасадів. Власники будинків багато витрачались на кам’яні прикраси. Тож на будинках, що збереглись, можна побачити героїв міфів та легенд, казкових героїв. Звідки вони з’явилися на фасадах невеликого степового містечка, яким Миколаїв був у 19-му столітті? Далі на mykolaiv-future.
Архітектурна еклектика
Письменник Микола Гоголь одного разу висловив бажання, що хотів би побачити на одній вулиці будинки різних стилів з різних міст світу. Але зробити це досить легко -достатньо лише приїхати до Миколаєва. Наше місто можна назвати справжнім осередком такого архітектурного стилю, як “еклектика”.
У Миколаєві 19-го століття еклектику під час будівництва широко використовував головний архітектор міста Євген Штукенберг. Можна сказати, що його змусили обставини. Миколаїв на той час був обмежений міськими кордонами. Тож старі будинки зносили, а на їхньому місці будували нові. Часто вони були стіна в стіну з більш скромними спорудами. Тому змішання архітектурних стилів в Миколаєві стало нормою.
Еклектика принесла ще й захоплення багато прикрашеними фасадами. Кам’яне різьблення в давньогрецькому стилі замінили людські фігурки або обличчя. Гуляючи нашим містом починаєш звертати увагу на те, що старі будинки наче дивляться на тебе.
Зупинимось на кількох яскравих представниках стилю “еклектика” в Миколаєві.
Будинок Олександра Ерліха
Цей будинок на вулиці Спаській відомий не лише тим, хто взяв до рук пензля і фарбу. Ще у 20-му столітті тут розмістили художню школу.
Миколаївці називають його “будинок з Меркурієм”. Дійсно ротонду над входом у нього прикрашає Меркурій. Чому він там з’явився?
Цей будинок спорудили для купця Олександра Ерліха. Тому й з’явилася прикраса у вигляді давньоримського бога- покровителя торгівлі. Крім того, неподалік мешкав батько купця – іван Ерліх, який був віце-консулом Бельгії. . Тож місце довго обирати не довелось.
Зазначимо, що подібної прикраси немає на жодному іншому будинку в Миколаєві. Фігуру Меркурія виготовили з цинку. Вона є точною копією Меркурія італійського скульптора Джованні да Болонья.
“Будинок з Меркурієм” має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.
Будинок купця Авраамова
Поряд з “будинком з Меркурієм” розташувався дім купця Авраамова. Купець вирішив позмагатись з сусідом , у кого будинок оздоблений краще. Тож на цій споруді можна побачити все – кам’яні обличчя, фігурки янголів. Загалом сам будинок трохи нагадує торт.
Цьому будинку, як і сусідньому повезло. Він зберігся. Хоча після революції його навіть заселив місцевий криміналітет. Проте, злочинців звідти вигнали, а в будинку розмістили музей імені Василя Верещагіна. Коли музейний заклад переїхав на Велику Морську, будинок Авраамова був закинутий і навіть став притулком для безхатченків.
На початку 2000-х років його купив миколаївський бізнесмен і повернув йому статус житлового будинку.
Будинок Авраамова також є пам’яткою архітектури.
Будинок на Нікольській, 37
Ошатний старовинний будинок на вулиці Нікольська, 37 також привертає увагу гостей Миколаєва. Кожна віконниця прикрашена жіночим обличчям. На початку 2000-х років у будинку відкрили Центр дитячої реабілітації і ортопедії. Але краєзнавці називають його будинком Добровольського.
З самого початку цей будинок архітектори не планували, як житловий. Це була адміністративна будівля.
Але на початку 20-го століття тут оселився перший мешканець – відомий в Російській імперії хірург Юлій Трейберг. Після нього будинком володв поміщик Андрій Добровольський. За його прізвищем закріпилась назва будинку. На одній зі стін навіть збереглася табличка його іменем.
Коли будинок реставрували на початку 2000-х років, то фасад трохи змінили. Раніше будинок мав терасу. На її місці – вхід у цокольний поверх. У двор з’явилась прибудова з басейном для дітей. Але найголовніше – декор, будівельники зберегли.
Театр Монте, або Миколаївський російський театр
Говорячи про “еклектику” і використання в оздобленні будинків різноманітних фігур, не можна не згадати будівлю російського театру, або, як він спочатку називався – театр Монте.
Його збудували у 1881 році. Архітектор Теофіл Брусницький вирішив підкреслити призначення будинку, тож прикрасив фасад фігурами муз Мельпомени і Талії в повний зріст. А як приклад будівлі, архітектор використав театр у Рибінську.
Театр користувався популярністю серед жителів міста. Миколаївці були справжніми театралами. На сцені театру Монте виступали такі знаменитості, як Федір Шаляпін, Віра Комісаржевська, Панас Саксаганський. Саме в цьому у 1896 році будинку відбувся перший кінематографічний сеанс в Миколаєві.
На жаль, під час нациської окупації від оригінальної будівлі театру залишилось лише дві стіни. Звичайно, що і фігури муз – це копії.
Будинок купця Литвиненка
І безперечно головне місце серед будинків, прикрашених фігурами, посідає будинок купця Литвиненка, або як його називають “Будинок з атлантами”.
Розташований на вулиці Пушкінській. Його збудували для почесного громадянина Миколаєва купля П. Литвиненка. Це єдиний будинок в Миколаєві, який прикрашений атлантами. Чотири фігури підтримують на своїх плечах балкони. Крім цього на фасаді можна побачити чимало кам’яних облич.
На жаль, у радянські часи частину декору прибрали. А саме зникли фігурки янголів. Під загрозою зникнення опинились бетонні атланти. Коли жителів з будинку відселили, то він почав руйнуватись. Два з чотирьох атлантів зникли. Бетон дав тріщіни, не витримав.
Але в 2008 році будинок знайшов нового господаря. Громадськість Миколаєва спостерігала, як ремонтували колись один з найкрасивіших будинків міста. Його відреставрували і відкрили в ньому офісний центр. Атланти повернулись на свої місця. Проте, після ремонту зникла кам’яна краса – будівельники не стали перейматись очищенням каменю, а просто пофарбували будинок.
