Госпітальна церква, або храм святих Захарія і Єлизавети – одна з найстаріших в Миколаєві. Розташована в Ракетному урочищі, далеко від центру міста. Свою другу назву – Госпітальна, отримала від того, що розташована поряд з військовим госпіталем і до революції 1917 року фактично йому належала. Про діючий храм з дуже непростою долею розповість mykolaiv-future.
Будівництво військового госпіталю і церкви при ньому
Зазначимо, що спочатку військовий госпіталь, як і храм при ньому знаходились за межею міста – у селі Вітовка. Як відомо першим головним лікарем тут став Данило Самойлович. Перший храм збудували з дерева. Він був доволі маленьким. Престол освятили на честь святих Захарія і Єлизавети. Церква була на цьому місті до 20-х років 18 століття. Далі за наказом адмірала Грейга військово-морський госпіталь перенесли в межі міста.Там він знаходиться і зараз – у Ракетному урочищі. Колись це була околиця Миколаєва.
Разом з госпіталем перенесли і храм. Тоді в ньому правив службу отець Софроній Самборський. Він прослужив у храмі до своєї смерті. Для військових, які лікувались у госпіталі, він був авторитетною людиною, адже свою службу починам полковим священиком. Як би сказали зараз, отець Софроній побував у майже всіх “гарячих” точках того часу.
Будівництво нової Госпітальної церкви
Перенесення госпіталю призвело до його розширення. Кримсько-Турецька 1853-56 років війна збільшила потік поранених до нашого міста. Але військові потребували не лише медичної допомоги, а й лікування словом Божим. Стара церква не вміщала всіх бажаючих. Тож вирішили побудувати новий госпіталь і новий храм.
Проєкт храму доручили архітектору І. Жуковському- Волинському. Нова церква справді була тоді найбільшою. Її розрахували на 300 пацієнтів госпіталю та 500 цивільних жителів Миколаєва. Храм складався з трьох престолів. Архітектор зробив все, щоб це був найкрасивіший храм Миколаєва. Він поєднав візантійські традиції з власним баченням цієї церкви.
Справжньою окрасою стало різьблення по каменю. Тож наше місто отримало унікальну храмову споруду. Крім цього, Госпітальна церква стала досі є єдиним храмом , де дзвони розташовані не в традиційній дзвіниці. Тоді ж храм отримав ще одну назву – Олександра Невського. Саме цьому святому був присвячений один з престолів.
Руйнування Госпітальної церкви
Храм радував своєю красою миколаївців до початку 30-х років. На жаль, його не обійшла сумна доля інших церков. У 1931 році Олександро-Невська церква зачинила свою двері для прочан на довгі 60 років. Спочатку в храмі розмістили клуб однієї з артилерійських частин. Розважальним закладом церква була до початку окупації нацистами. До речі, в ті часи вона дуже постраждала. Від повного руйнування храм врятувало те, що з нього зробили склад артилерійського полку. А згодом зачинили і його. Тож церква все більше і більше руйнувалась.
Відбудова Госпитальной церкви
У 1991 році з проголошенням незалежності України храми почали повертати віруючим громадам. Госпітальна церква була передана Українській православній церкві повернула свою першу назву – святих Захарія і Єлизавети. Аварійний храм почали реставрувати у 2002 році. На жаль ця божа справа не обійшлась без скандалу. У 2015 році храм обікрали вандали. Їх затримали і все повернули у церкву. Були тут сварки і на релігійному ґрунті.
Їх затіяв настоятель храму Тарас Грубиш, який вирішив змінити єпархію. Після рейдерського захоплення церкви у 2018 році її повернули під протекторат Української православної церкви. В тому ж році біля храму встановили поклонний хрест.
Зараз храм реставрується і відкритий для прочан.
