Громадський транспорт в Миколаєві існує майже стільки, скільки років нашому місту – понад 200. Він пройшов еволюцію від візників з їхніми “прольотками” до сучасних комфортабельних автобусів. Тож давайте подивимось на чому їздили і їздять миколаївці по дорогам свого міста. Більше на сайті mykolaiv-future.com.ua

Візники з “прольотками”

Першими, хто може називатись громадським транспортом в Миколаєві стали візники. Їх можна порівняти з сучасними маршрутками або таксі. Хоча бричка і кінь могли бути власністю візника, проте всі вони були на обліку спеціальної біржі візників. Таким чином влада намагалася регулювати цей транспортний бізнес. 

Була така і в Миколаєві. Перша подібна біржа з’явилася в нашому місті в 1967 році. Розташовувалась вона на вулиці Левадівській. Зараз на місці, де гуртувались візники, розташована будівля Заводского районного суду. Облаштували біржу швидко і просто: встановили очеретяну огорожу, а поряд спорудили будинок біржового старости. З того моменту всі візники в Миколаєві повинні були стати на облік і працювати, дотримуючись певних правил. Як бачимо “стихійні” перевізники були справжнім злом і в 19 столітті. 

Які ж правила були прописані для миколаївських візників?

По-перше, візники повинні були подавати екіпажі поодинці, а не приїжджати купою.  Також не дозволялось жодних грубощів по відношенню до пасажира. Повернути б цю норму і зараз. Міська дума навіть визначилась зі швидкістю, з якою екіпаж повинні були їздити вулицями. Вона повинна бути помірною і ніяких перегонів. Крім того, візники повинні бути гранично уважними на перехрестях. Якщо пасажир випадково забув свої речі в екіпажі, візник повинен здати їх у поліцію. 

Якщо візник ці правила порушував, то його могли оштрафувати. Злісним порушникам загрожувало позбавлення ліцензії. Її могли забрати і назавжди. Тож візники здебільшого правил дотримувались, адже робота була прибутковою, а родину треба годувати. До речі, цей вид громадського транспорту тривалий час існував в Миколаєві. Скористатись послугами візника можна було до 20- х  років минулого століття. 

Конка або кінна залізниця

Прогрес, як відомо, не стоїть на місці. Тож наприкінці 19 століття на вулицях Миколаєва з’явилося таке транспортне диво, як кінний трамвай. У народі його називали просто – “конка”. 

Обговорювати питання пуску конки в Миколаєві Міська Дума почала у 80-х роках 19 століття. У той час в місті почали замощувати вулиці. Тож вирішили одночасно і прокласти рейки. Як і досі, в Миколаєві все робиться тривалий час. Тож обговорення зайняли майже 10 рокiв. Лише у 1892 році міський архітектор Евген Штукенберг зміг приступити до проєктування конки в Миколаєві. Розраховували збудувати 11 верст кінно-трамвайної дороги. Ще три роки обирали підрядника, хто конку збудує. Контракт, який підписали з підрядником, а ним стали дворянин Романович і військовий у відставці Лихарев, складався з 34 параграфів. Акцонерами миколаївської конки стали бельгійці. І ось нарешті, у 1897 році розпочалось з будування кінної залізниці в Миколаєві. 

До речі, збудували швидко. 25 липня 1897 року конку урочисто відкрили, а перевезення пасажирів розпочались наступного дня. Транспорт став таким популярним, що лише за перший день заробіток від конки становив 230 карбованців. Перший маршрут ходив на Військовий ринок. Зараз це район Народного саду. У наступні роки кількість маршрутів збільшили. Кінним трамваєм містяни могли добратись у Спасськ. Зазначимо, що названі нами два маршрути функціонують і зараз. Діє  старе правило – гальмувати на спуску до яхтклубу. Там гальмують трамваї, а для конки спеціально стояв знак “Їхати кроком”. 

У 1900 році в Миколаєві діяло чотири маршрути конки. Збудували нове депо, де утримували 80 коней. Всіх їх спеціально навчали возити вагони, витримувати визначену швидкість. 

Вагончики з кіньми перевозили миколаївців протягом 20 років – поки їм на зміну не прийшов електричний трамвай. 

Електричний трамвай

Електричного трамвая в Миколаєві могло й не бути. Коли міська влада задумалась про пуск цього виду транспорту в місті, був 1914 рік. У світ вирувала Перша світова війна. Який трамвай такі часи? Тим більше, що міство вже викупило у бельгійців конку. Проте, Міська Дума ухвалила рішення – трамваю в Миколаєві бути. Навіть, відмовились від фінансування фірми “Сіменс”. Всі роботи були оплачені з міського бюджету. 

Вигадувати нове не стали. За основу взяли вже існуючі маршрути конки. Тому на вулицях, де вже були колії, встановили електричні стовпи і протянули дроти. Спеціально для трамваїв збудували нову електричну підстанцію на перехресті вулиць Соборна і Херсонська. Для вагонів довелось пристосовувати існуючі маршрути. Під мостом на каботажному узвозі понизили рівень дороги, щоб трамвай вільно проїхав. Потім боролись з багнюкою, яку сюди приносили зливи. 

Але найбільше проблем було з вагонами. Купити імпортні не могли через існування запрету на імпорт. Замовили на Російсько-Балтійському заводі. В результаті отримали повний брак. Довелось переробляти і ремонтувати, адже в багатьох вагонах були відсутнє навіть скло у вікнах. 

Але, попри всі негаразди 21 грудня 1914 року в Миколаєві запрацював електричний трамвай. Можна сказати, що це – найстаріший вид громадського транспорту, який функціонує і до сьогодні. До речі, перерва в роботі миколаївського трамваю була лише два рази. Перший –  у період Громадянської війни, коли не працювала міська електростанція. Другий на початку окупації, коли електростанцію підірвали. Німецькі інженери її відбудували, і рух трамваїв поновили. 

Зазначимо, що більш ніж за 100 років існування миколаївський трамвай зазнав чимало змін. Найсуттєвіша реформа відбулась у 60-ті роки минулого століття. Тоді трамвай перестав бути вузькоколійним.  З’явились нові вагони, які ми можемо побачити на маршрутах і сьогодні. 

До речі, про вагони. Нові вагони місто останній раз закупало у середині 90-х років 20 століття. Їх було не багато. Далі в трамвайному депо стали з’являтися вагони, як були у вжитку. Так на маршрути вийшли чеські трамваї, які самі працівники “Миколаївелектротрансу”  за колір назвали “баначиками”. 

Проблему з рухомим складом на підприємстві намагаються вирішити власними силами. Немає можливості купити новий вагон, то зробимо його самі. Такий новий трамвай містяни побачили у 2021 році на День міста. Зараз в депо таким чином оновлюються ще три вагони. 

Миколаївський троллейбус

Миколаївському тролейбусу у 2021  році виповнилось 54 роки. З цієї нагоди навіть випустили спеціальний наклад проїзних квитків. А з чого все почалось?

З самого початку в Миколаєві було лише шість тролейбусів. Вперше на маршрут вони вийшли 29 жовтня 1967 року. Маршрут бу лише один – від старого залізничного вокзалу до кільця біля старого кладовища. Маршрут назвали №1. 

Зазначимо, що тролейбус швидко набув популярності. Кількість машин у парку збільшувалась, як і кількість маршрутів. За останні 30 років кількість тролейбусних маршрутів в Миколаєві змінювалась. Найбільший маршрут “Намив – Вокзал пасажирський” пережив усі реформи і зберігся, адже він поєднує два кінця міста. А у нинішньому році навіть виграв конкуренцію з приватними маршрутками. Міська влада віддала перевагу громадському транспорту на  проспекті Центральному.Зараз влада готує пуск тролейбусу в найвіддаленіший район міста – Корабельний. Там вже встановлені опори для лінії. А також місто переймається оновленням рухомого складу. Ремонтувати тролейбуси, як трамвайні вагони, в Миколаєві не стали, а закупили нов. Презентація нових машин відбулась 11 вересня 2021 року під час святкування Дня міста. Зараз нові тролейбуси можна побачити на 6 маршруті. У мерії запевняють, що незабаром їх стане більше. 

Комунальні автобуси

Цей вид громадського транспорту повинен скласти основну конкуренцію приватним маршруткам. Місто у лізинг закупило 13 автобусів “Зелені” автобуси, як назвали їх містяни, обслуговують найдовші маршрути: у Корабельний район, Тернівку та Ракетне урочище. Саме там виникали найбільші транспортні проблеми: розбиті маршрутки, а також їх мала кількість. 

Вперше вони вийшли на маршрути 5 липня 2019 року. Миколаївці оцінили цей вид транспорта одразу: комфортні, з кондиціонерами, низьким входом, а головне з точним графіком руху, що дуже зручно. Зазначимо, що  місткість автобусів теж значна. У ньому одночасно можуть їхати 70 людей.