Війна в Україні внесла свої корективи у життя кожного громадянина. Багато хто втратив будинки, рідних, хтось втратив життя. Ми всі стали жорсткішими, цілеспрямованішими, згуртованішими. Крім негативних подій, є й позитив. У багатьох українців з’явилися нові чудові традиції, які за період війни встигли вкоренитися та стати частиною нашої буденності. З’явилися такі традиції у миколаївців. Вважаємо, що, можливо, не всі з них Ви встигли відзначити. Більше на сайті mykolaiv-future.
Допомагати всім і всюди
Війна стала тим самим клеєм, який згуртував мирних миколаївців навколо одного спільного та дуже важливого завдання: стати надійним тилом для захисників Миколаєва. Це завдання неоднорідне і складається з безлічі дрібніших завдань, але миколаївці відмінно з ним справляються. Прислів’я з народу «Де народився, там і згодився» повністю себе виправдало. Нині багато миколаївців знайшли себе у новій сфері.
Безліч миколаївців знайшли себе у допомозі тваринам. Це й випадки адресної допомоги, коли миколаївці збирають кошти та закуповують корм та необхідні ліки тваринам, надаючи допомогу миколаївським притулкам, центрам перетримки, миколаївцям, які взяли під опіку залишених тварин. Це також і допомога безлічі городян та волонтерів Миколаївському зоопарку, який опинився у скрутному становищі через те, що постачальники корму для тварин опинилися в окупованих містах, а також через те, що в зоопарку зараз немає відвідувачів.
Миколаївці активно збирають кошти на допомогу бійцям армії, територіальної оборони, на закупівлю гуманітарної допомоги нужденним. Активно миколаївці допомагають як уже відомим у місті благодійним організаціям «МрійДій», «300 миколаївців» та ін., так і конкретним волонтерам, які встигли проявити себе з позитивного боку у воєнний час. Попри на складну ситуацію, люди готові допомагати не лише фінансово, а й інформаційно. Адже важливо не лише зібрати кошти, а й знайти контакти виробників та продавців (одягу та взуття, амуніції, техніки тощо) для організації поставок.
Кафе, ресторани, кондитерські працюють майже цілодобово, щоб забезпечити захисників Миколаєва, а також усіх, хто цього потребує, смачною та корисною їжею. Колись улюблені миколаївцями ресторани нині не приймають відвідувачів, але на кухнях, як бджілки, смажать, парять, випікають кухарі та волонтери. За своєю ініціативою працюють і співробітники веганської кухні, які готові забезпечити благодійне харчування з доставкою для всіх, хто потребує. Про це заявляв засновник виробництва веганських продуктів у Миколаєві Микита Сологуб. Забезпечені захисники й солоденьким: кондитери Миколаєва працюють над створенням кулінарних шедеврів із першого дня війни.
Бути патріотами свого міста та країни
Якщо раніше де-не-де існувала думка, що в Миколаєві панують проросійські настрої, то у воєнний час із першими бомбами окупантів, що впали на наше місто, вони випарувалися, мабуть, назавжди. Більшість миколаївців стала справжніми патріотами не лише міста, а й України. Про це свідчить рівень підтримки волонтерів Миколаєва, творчість миколаївців на військову тематику та навіть дії більшості опозиційних депутатів, які чітко задекларували свою позицію перед суспільством. Багато миколаївців, рід діяльності яких дуже далекий від військових, взяли до рук зброю для захисту міста від окупантів.
Дякувати за те, що маємо
У миколаївців з’явилася традиція дякувати та бути вдячними. У мирні часи миколаївці частіше скаржилися і критикували (мабуть, все ж таки, не завжди безпідставно), ніж дякували: роботу комунальних служб, роботу медиків та медичної системи в цілому, роботу пошти тощо. У воєнний час відбулася переоцінка цінностей, яка дозволила містянам поглянути на їхню працю під новим кутом. Адже кожен день ці люди ризикують своїм життям, відновлюючи комунікації, пошкоджені обстрілами окупантів з росії. Завдяки їхній праці більшість городян живуть у комфорті: зі світлом, водою, газом, у теплих квартирах, без куп сміття у дворах, без снарядів на наших вулицях. При цьому, всі з розумінням ставляться до оплати спожитих послуг, тому що багато хто втратив дохід. Багато миколаївських пенсіонерів, які не мають банківських карток, отримали свої пенсії, а медики продовжують приймати та обслуговувати населення. Миколаївці навчилися бути вдячними всім тим, хто працює для них у цей тяжкий час.
Слухати страшні казки на ніч від мера Сєнкевича
Мер міста Олександр Сєнкевич намагається щодня інформувати миколаївців про події у господарській та гуманітарній сфері під час прямих ефірів у соцмережах. У разі відсутності повітряної тривоги або інших термінових завдань, мер проводить ефір, як правило, щодня після 8 вечора.
Крім інформування мІстян, мер відповідає на різноманітні питання. Серед них бувають досить кумедні та дивні питання. На деякі з них Олександр Сєнкевич також відповідає з гумором. Деякі фрази Сєнкевича з прямих ефірів стали основою для народної творчості – мемів.
Традиційною рубрикою прямих ефірів Сєнкевича стала «страшилка на ніч», яку мер розповідає містянам наприкінці ефіру. Рубрика з’явилася, бо багато миколаївців, порівнюючи трансляції Віталія Кіма та Олександра Сєнкевича, вважали, що останній залякує містян нічними обстрілами та атаками окупаційних військ. Після чого миколаївці почали просити мера розповісти «страшилку на ніч». У збірці казок на ніч Сєнкевича вже є історії про ротацію російських військ і напад на Миколаїв, про «чорне-чорне місто», про використання правила двох стін для ночівлі вдома під час обстрілів, про те, що після війни доведеться заплатити за всю комуналку, про прибирання шин у місті, які городяни на прохання голови ОВА склали у Миколаєві.
Лягати спати після побажань та «дозволу» від Віталія Кіма
Можна справедливо стверджувати, що голова Миколаївської ОВА Віталій Кім став одним із символів не лише миколаївського, а й українського спротиву російським окупантам. З першого дня війни він записує для миколаївців відео, в яких інформує містян про обстановку у місті та області з невичерпним позитивом, завдяки чому став улюбленцем публіки та зібрав армію фанатів не лише по всій Україні, а й за кордоном.
Часто Віталій Кім бажає миколаївцям «нудної ночі», говорить про те, що спатиме або повідомляє, що миколаївці можуть спати спокійно, з приводу чого є численні жарти в мережі: українці гуморять, що відійти до сну зі спокійною душею лише після побажань та «дозволу» Віталія Кіма.
Хороші традиції гідні того, щоб зберегти їх і у повоєнний час: адже допомагати один одному, бути вдячними за роботу, спостерігати та брати участь у житті рідного міста важливо не лише у важкі часи.
