П’ятниця, 29 Березня, 2024

Як на вулицях Миколаєва з’явився тролейбус

Миколаївці, давно вже звикли до такого виду громадського транспорту, як тролейбус. Він зручний, екологічний і дешевший у порівнянні з маршруткою. Багато хто і не назве приблизної дати, коли на вулицях нашого міста вперше з’явився “рогатий” автобус. А відбувалося це  в другій половині 20-го  століття – в 1967 році. 

Пропонуємо згадати історію миколаївського тролейбуса: від самої першої поїздки. Більше на mykolaiv-future.com.ua.

Пуск першого тролейбуса в Миколаєві

У 50-х і 60-х роках двадцятого століття місто активно розбудовувалось, а разом з тим збільшувалась і кількість населення. Тож Миколаїв став потребувати нового зручного виду транспорту.  Діючий трамвай не міг доставляти миколаївців у нові райони. Автобуси були, але на той момент електричний транспорт був дешевший і екологічно безпечніший для міста. 

До пуску готувались за традиціями тих часів: мітинг, лозунги, квіти. 

Датою пуску тролейбуса в Миколаєві вважається 29 жовтня 1967 року. Цього дня на Привокзальній площі зібралось мабуть усе місто. Те, що це справді було так, свідчать старі фотографії. Площа була вщент забита людьми. Тролейбус містяни вітали на кожному перехресті. Там теж яблуку ніде було впасти. Вийшло справжнє загальноміське свято. 

До виходу на маршрут тоді були готові всі тролейбуси Миколаєва. Зазначимо, що в день пуску в нашому місті було лише чотири тролейбуса. Це були моделі “Київ-4” Київського заводу електротранспорту.  Вони й вийшли на єдиний на той час маршрут під номером 1. 

Куди ж тоді можна було поїхати на тролейбусі?  Маршрут №1 з’єднував старий залізничний вокзал з кільцем поблизу старого міського кладовища.

Без депо і майстерень

Тролейбуси в Миколаєві урочисто пустили. Проте, про створення необхідної технічної бази спочатку не дуже турбувались. Адже, тролейбусів було лише чотири. Отже, мили тролейбуси після зміни на мийці поблизу старого залічничного вокзалу. Якщо траплялися яксь серйозні поломки, то тролейбуси перегоняли до трамвайного депо. 

Власного депо для тролейбусів лише почали будувати. Тож паркувались вони на Пушкінському кільці під відкритим небом. 

Але, парк збільшувався щомісяця, тож міська влада прискорила будівництво тролейбусного депо. Його розташували на вулиці Будівельників. 

Вже у вісімдесятих роках двадцятого століття тролейбусів було достатньо, щоб  курсувати за графіком з п’ятої ранку до першої години ночі. 

Куди везе миколаївський тролейбус?

Куди ж можна доїхати, якщо скористатись тролейбусом? Маршрутів кілька і всі вони зв’язують між собою різні куточки Миколаєва. З часом маршрути то додавались, то зникали. Станом на початок 2020 року протяжність тролейбусних ліній в Миколаєві  становила понад 61 кілометр. 

Як вже зазначалось, спочатку був лише один маршрут. Тролейбусом можна було виїхати від старого залізничного вокзалу і до Миколаївського некрополю. Маршрут пролягав проспектом Центральним. Тоді він мав назву проспект Леніна.Це один з найстаріших маршрутів

Тролейбусний маршрут №2

Трохи згодом з явився маршрут №2. Чому варто сказати про нього окремо? Це найдовший тролейбусний маршрут у Миколаєві. Він фактично з’єднав два кінця міста. Спочатку маршрут №2 починався з мікрорайону Ліски. Якщо сісти на тролейбус №2, то можна доїхати до нового залізничного вокзалу. 

Наприкінці 80-х років у Миколаєві з’явився і почав активно забудовуватись новий мікрорайон Намив. Тому міська влада ухвалила рішення продовжити маршрут №2 до вулиці Червоних Майовщиків (після 2016 року – вулиця Озерна). 

Але мешканцям такого великого мікрорайону не завжди зручно було сідати на тролейбус. Наприклад, тим, хто мешкав на вулиці Лазурній доводилось йти на зупинку через весь мікрорайон. Тому жителі Намиву звернулись до міської влади з проханням продовжити тролейбусний маршрут №2 уздовж берега. 

У 2018 році розгляд чи доцільно так продовжувати тролейбусну лінію, коли там їздять маршрутки завершився. Навколо Намиву, вздовж берега почали монтувати опори нової тролейбусної лінії. 

Будівництво тривало кілька років. Адже, крім встановлення опор і прокладання дротів, для нормального живлення лінії потрібно було побудувати трансформаторну підстанцію. Причому, трансформаторна підстанція була збудована за останнім словом техніки. Її керування було повністю комп’ютеризоване. Вартість такою сучасної підстанції становила 16 мільйонів гривень. 

Протяжність нової лінії навколо Намиву становила три кілометри 200 метрів. У 2019 році в тестовому режимі на подовжений маршрут вийшло два тролейбуси. А 29 грудня 2019 року тролейбусну лінію на Намив було офіційно запущено. До речі, навколо Намиву також стали їздити ще кілька маршрутів крім №2. Це маршрути №№4, 5 і 7. 

Маршрути до мікрорайону Північний

Не менш важливим залишається сполучення з мікрорайоном Північний. Для цього потрібно перетнути річку Інгул. 

До цього мікрорайону можна добратись відразу з трьох точок Миколаєва. Найстаріший  тролейбусний маршрут до Соляних, а згодом і Північного був прокладений ще у шістдесятих роках минулого сторіччя. Але спочатку він з’єднував вулицю Велику Морську з парком Петровського. Тепер Народний сад. 

Коли ж збудували Інгульський міст, то маршрут продовжили в Соляні. В 2009 році його ще збільшили. Кінцеву зупинку від “Агроосвіти” перенесли до мікрорайону Північний.  

Також до цього району можна доїхати з Намиву, скориставшись маршрутом №7. 

А з 18 вересня 2015 року відновили роботу маршруту №9. Він поєднав мікрорайон Північний з пасажирським залізничним вокзалом. Маршрут було визнано нерентабельним і закрито. Але його повернення миколаївці зустріли радо. У напрямку до Північного він починаючи з вулиці Садової дублює шостий маршрут. Проте, на зворотному шляху їде вже вулицею Пушкінською і проспектом Центральним.   

До речі, до маршрутів, які відновили свою роботу відноситься й №4. З його допомогою з Намиву можна було дістатись до старого залізничного вокзалу. 

Еволюція миколаївського тролейбуса

 Миколаївський тролейбус за всі роки свого існування постійно змінювався. А точніше спочатку оновлювались вітчизняні моделі. А згодом на вулицях міста з’явилися закордонні і тролейбуси. Так було, що на вулиці можна одразу побачити майже всіх представників тролейбусного парку Миколаєва. 

Першими, як вже зазначалося, були чотири тролейбуси “Київ-4” Київського електротранспортного заводу. До кінця 1967 року таких тролейбусів у Миколаєві було вже десять. Саме вони протягом п’яти років були основою тролейбусного парку Миколаєва. Останній “Київ-4” був знятий з маршруту у 1976 році. 

Паралельно з “Києвом-4” на вулицях Миколаєва курсували ЗіУ-5. Їх у нашому місті було 54 машини. Ці тролейбуси експлуатувались у Миколаєві включно до 1985 року. 

Проте, Миколаївський тролейбусний парк продовжував поповнюватись. У 1972 році маршрути міста вийшов третій різновид тролейбуса -ЗіУ – 682. Він став наймасовішим тролейбусом на вулицях Миколаєва.  З 1985 по 1992 роки саме ці тролейбуси становили сто відсотків парку Миколаєва. Їх було 180 машин.

Наприкінці 90-х років двадцятого століття міська влада замислилась над оновлення тролейбусного парку. Перша спроба була в 1999 році. Тоді на вулицях міста з’явились три новеньки ЛАЗи. До речі, це були перші тролейбуси українського виробництва. 

2002 рік також став черговим етапом оновлення парку – надійшли п’ять ЮМЗ-Т2 Дніпропетровського заводу “Южмаш”. 

Крім оновлення і безпеки пасажирів, було порушено питання зручності громадського транспорту для людей з інвалідністю. Так у Миколаєві стали з’являтися низкополі тролейбуси. Перший такий ЛАЗ вийшов на маршрут в 2006 році. 

Масовими подібні тролейбуси стали лише в 2021 році. Кілька років депутатських суперечок і тендерів, Миколаїв придбав 40 нових низькополих тролейбусів. Їх презентували містянам під час святкування Дня міста в 2021 році. 

Але вже 14 липня 2022 року під час чергового ракетного обстрілу Миколаєва російськими військами, внаслідок потрапляння ракети в тролейбусне депо, було пошкоджено 18 нових тролейбусів. 

Latest Posts

.,.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.