П’ятниця, 21 Січня, 2022

Прибуткова нерухомість і житло для пристойних людей: історія Миколаївських дохідних будинків

Миколаїв 19-го століття намагався не відставати від від міст Європи та Російської імперії. Тож коли поширилась мода на дохідні будинки, їх почали відкривати і в нашому місті. До наших часів деякі з них непогано збереглись. Далі на mykolaiv-future.

Але спочатку трохи про появу дохідних будинків

Вони з’явилися наприкінці 18-го століття. Це було зручне житло для приїжджих чиновників та військових. Купувати будинок, коли проживав у місті рік, а може менше, сенсу не було. Тому винаймали так звані мебльовані кімнати або, якщо дозволяв гаманець, то і квартири. Розміщувалось таке житло у так званих дохідних будинкам. Згодом вони стали такими популярними, що володіти такою нерухомістю вважалось навіть престижним. 

У Миколаєві, де у відрядженні часто бували офіцери, цей вид бізнесу згодом набув широкої популярності. Були містяни, які володіли кількома дохідними будинками. Причому здавали житло легально. До речі, вони були зобов’язані сплачувати до міської скарбниці спеціальний збір. Крім цього, власники будинків вели нагляд за своїми постояльцями і вели будинкові книги.  

Частина з таких будинків залишилась до сьогодні, але дещо в іншому статусі багатоквартирних будинків або офісів. 

Найбільший дохідний будинок Миколаєва

За адресою вулиця Дмитрієва, 12 знаходиться найбільший дохідний будинок Миколаєва. Збудований у 19 столітті. Його розміри дійсно вражають. По одному з фасадів можна нарахувати 21 вікно. Інший фасад, що виходить на вулицю Сидорчука, має шість вікон. Радянська влада не залишила поза увагою цю двоповерхову будівлю. У квартирах замість інженерів, які працювали на місцевих суднобудівних заводах, заселились їхні робітники. Тож внутрішнє оздоблення будинку фактично не збереглося. 

Будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. Це поки рятує його від сучасних євроремонтів. Тож ще можна побачити різьблення на камені, яке на щастя не вкрили штукатуркою. Будинок потребує реставрації. 

Дохідний будинок почесного громадянина Миколаєва

Мова йтиме про так званий будинок Міліо, розташований за адресою вулиця Пушкінська,6.

Будинок не просто зберігся, а має кілька автентичних предметів декору. По-перше, увагу до себе привертають старі дерев’яні ворота. Вони стоять тут з моменту відкриття будинку. Тож ім вже понад 100 років. І це вже варто поваги. Інший елемент – один з балконів, де збереглися грати з візерунками.  Раніше такі прикрашали всі балкони Миколаєва. 

Цей будинок наприкінці 19-го століття збудували на замовлення Антона Михайловича Міліо. Він значився спадковим почесним громадянином Миколаєва. Чотири роки, с 1897 по 1901 був голосним Міської Думи. Займався благодійністю, був відомою і шанованою людиною. 

Але з невідомої причини Міліо у 1910 році продає свій будинок купцу Леву Фарберову. Чи то прибутки були малими, але перший власник з будинком попрощався. Лев Фарберов теж залишив після себе слід в історії Миколаєва. Він був членом Піклувальної ради Громадського училища Талмуд-Тора  і займався видачею допомоги бідним євреям. 

Зараз у будинку Міліо кілька квартир і магазинчиків, які займають перший поверх. Будинок також бажано б реставрувати, проте охоронного статусу він не має. 

Дохідний будинок купця Дикова

Цей будинок розташувався майже одразу на в’їзді на Інгульський міст. І привертає увагу як миколаївців, так і гостей міста. Хоча будинок і має сліди руйнування, проте зберг свою красу і велич. Двоповерховий будинок споруджений у стилі ренесанс, який так любили в 19-му столітті Миколаєві. 

 Купець другої гільдії Іван Трохимович Диков мав вельми пристойний бізнес і був людиною забезпеченою. Він торгував каменем, а також був організатором першої в Миколаєві приватної станції візників. Кошти заробляв дуже непогані. Але вирішив, що не вистачає у нього прибуткової нерухомості. Адже, попит на мебльовані кімнати в Миколаєві був великий. 

Будинок спорудили, але у Дикова він надовго не затримався. Чому купець його продав – невідомо. Може бізнес на здачі нерухомості не виправдав сподівань. Наступним його власником став спадковий почесний громадянин Яків Федорович Кірієвский. Був у нього і третій власник – військовий. Мова йде про контрадмірала Василя Максимовича Зацарьоного. Відомо, що за час його керування Миколаєвом тут збудували каторжну в’язницю і ввели в дію водонапірну вежу Шухова. 

На якійсь час  будинок Дикова перестав бути житловим. У 20-ті роки минулого століття там розміщувалась Інспектура охорони здоров’я. Проте, квартирували вони там недовго. Згодов тут зробили квартири. До речі, будинок і зараз має мешканців. На жаль, не збереглись старі балкони. Але є ще унікальне різьблення на камені. Будинок має статус пам’ятки архітектури місцевого значення. 

Прибуткова нерухомість ще одного контрадмірала

Вулиця Пушкінська в Миколаєві  зібрала найбільшу кількість дохідних будинків.  Посперечатися за цю першість могла лише стара промзона. Проте, там подібні будинки з’явилися пізніше. Така кількість житла у найм на цій вулиці пояснюється тим, що  Пушкінська була центром міста. Тож  тут житло шукали пристойні люди. 

Тому через кілька будинків від дохідного дому Дикова був збудований і працював ще один подібний будинок. Належав він родині Дефабр. Дефарбам на Пушкінській належали одразу два будинки, що стояли поруч. Двоповерховий розкішний особняк здавали приїжджим. 

Які факти зберегла історія Миколаєва про родину Дефабр? Голова родини Іван Йосипович Дефабр народився і виріс у Миколаєві. Був військовим і дослужився до однієї з найвищих посад на флоті – контрадмірала. Вийшов у відставку і вирішив заробляти на нерухомості. Будинками володів разом зі своєю дружиною – Олександрою Опанасовною. Мабуть, це один з небагатьох дохідних будинків, який з моменту спорудження і до революції власників не змінював. 

Будинок, не дивлячись на час, непогано зберігся. Як і Диковський будинок, його не покривали штукатуркою. Тож на фасаді збереглися автентичні елементи різьби.  Зараз старий будинок стоїть пустим. Його виставлено на продаж. 

Latest Posts