Корінні миколаївці пам’ятають, як маленькими дивились мультфільми у найнезвичнішому кінотеатрі міста, а можливо і всієї України, а потім смакували морозиво на борту ІЛ-18, що знаходиться у сквері визволення Миколаєва в районі ринку “Колос”. На жаль, від колишньої величі повітряного судна нічого не залишилось. Літак вже давно не лише не здіймається в небо, але і не бачить захоплених поглядів маленьких відвідувачів. Нині він перетворився на металобрухт за високим парканом. Городяни коли-не-коли підійдуть до нього, розчаровано зітхають та підуть геть, пише mykolaiv-future.com.ua.
Куди літав легендарний миколаївський ІЛ-18
Легендарний миколаївський ІЛ-18 було створено ще в далекому 1962 році. Його конструювали в бюро імені Ільюшина та він став першим прототипом, на базі якого почали виготовляти ІЛ-18Д. За весь цей час він підіймався в небо регулярно протягом 16 років, здійснював рейси “Москва – Магадан”, “Москва – Норильськ”, літав у курортні Сочі, Батумі та по всьому Радянському Союзу. Його списали у 1978 році, головною причиною стало пошкодження через порушення правил безпечного під’їзду. У 1973 році, вночі 2 січня, в Томську службовий автомобіль аеропорту в’їхав у повітряне судно та пошкодив обшивку фюзеляжу. Ця халатна помилка завершила польоти ІЛ-18 назавжди.
Як літак став однією з візитівок Миколаєва
Після списання літак вдалось зберегти. На відміну від багатьох повітряних суден цієї моделі, його не порізали на металолом, а відправили до Миколаєва. Взагалі у місті корабелів було два ІЛ-18. Один, як і зараз, знаходиться біля ринку “Колос”, а другий біля спортшколи “Надія”. На превеликий жаль, другий літак до нашого часу не зберігся. Тривалий час за ним не доглядали, тому він почав представляти небезпеку та його відправили на металобрухт.
До Миколаєва літак прибув у 1979 році. Для місцевих мешканців його транспортування по проспекту Миру стало справжнім видовищем. Літак до “Колосу” буксувала спеціальна техніка.
Після встановлення почалось переобладнання повітряного судна на дитячий кінотеатр “Орлятко”. Сюди любили приходити діти будь-якого віку. Найменші з захватом дивились на величезний літак, їх вражало і саме судно і можливість подивитись у ньому мультики. Хлопчаки старшого віку залазили на крила літака та намагались покрутити гвинти, або уявляли себе справжніми повітряними піратами, коли сідали на його хвіст. Звичайно, їх за це сварили, але враження були незабутні. Пізніше кінотеатр перетворився на кафе, але до нашого часу зберегти функціональність літака не вдалося.
Як літак перетворився на металобрухт
В кінці 90-х миколаївський літак приватизували. На превеликий жаль, підприємця літак зовсім не цікавив, він хотів отримати землю, на якій він стоїть. Міська рада повинна була виділити ділянку для обслуговування об’єкта. ІЛ-18 продали як металобрухт і прирекли на смерть та забуття. Біля літака з’явились будівельні вагончики, з оббивки стерли бортовий номер повітряного судна та відправили у небуття.
Нині літак втратив колишню велич, тепер представити, що це судно могло облетіти півсвіту дуже важко. Городяни сотні разів піднімали питання про відродження літака, проте нині він перебуває у приватних руках. Скоріше за все, його чекає така ж доля, як і літака біля “Надії” – його рано чи пізно відправлять на металобрухт. Більше тут ніколи не крутитимуть фільми, а діти не дивитимуться з захватом на залізного птаха, що колись літав високо в небі.
