Головна артерія міста Миколаїв – це Центральний проспект. Найширший проспект міста. Він впевнено простягається через все місто, пов’язуючи між собою північ та схід Миколаєва. Центральний проспект, протяжністю 8 кілометрів, став притулком для сотень житлових будинків, десятків магазинів, державних структур. Завдяки працівникам ЖКГ міста проспект вважається ще й найзеленішим проспектом міста. По обидві його сторони висаджено ряди тополів, а в центрі, в оточенні лип і тополів, простягается прогулянкова аллея. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Минуле
У 1822 році проспект отримав свою першу назву – Херсонський проспект. Вибираючи таку назву головний поліцмейстер міста керувався простою логікою – проспект, протягаючись через все місто, вів у бік виїзду з міста, що веде в сторону Херсона. Затвердили цю назву лише через 13 років. Протягом свого багатовікового життя проспект міняв своє ім’я чотири рази. Своє останнє ім’я – проспект Центральний – він отримав у 2016 році. Хоча багато місцевих жителів так і продовжують називати його по-старому – проспект Леніна.
По міру свого “дорослішання” проспект обростав новими будовами, фабриками, заводами. У XIX столітті було збудовано фабрику братів Донських, вона розмістилася на тодішньому Херсонському проспекті. Фабрика займалася виробництвом сільськогосподарської техніки. Згодом його переобладнали на завод машинобудування “Дормашина”. Наразі цю назву запозичила автобусна зупинка. Сама будівля фабрики збереглася і до цього дня, але тільки як покинуту будівлю, фасад якої прикрасили місцеві художники.
Наприкінці проспекту, за кільцевою розв’язкою, розташувалася головна гордість міста Миколаєва – Миколаївський зоопарк. Він був відкритий в 1901 році, і це, мабуть, одна з небагатьох старовинних пам’яток міста, яка збереглася і до цього дня. А збоку від зоопарку – старовинний міський цвинтар.
У минулому вздовж проспекту розміщувались лише одноповерхові приватні будинки. Після 40-х років практично всі будинки замінили на багатоквартирні, а після багатоповерхові будинки. Одноповерхові старовинні будинки збереглися лише в районі 6-ї слобідської та старим цвинтарем. Це одне з небагатьох нагадувань про колишнє життя міста та його мешканців.
Сьогодні
Наразі проспект виглядає, як і десятки інших проспектів міста. Мабуть, єдиною його відмінністю є протяжність проспекту. Взагалі все місто Миколаїв багате довгими проспектами та вулицями без крутих поворотів. Це зумовлено початковим призначенням міста – кораблебудування. А в іншому, це стандартний проспект.
По обидва боки від нього стоять десятиповерхові будинки, бізнес-центри, магазини. Є великий ринок – Центральний ринок. А також один із корпусів Миколаївського кораблебудівного університету. Навпроти якого розташувався Центральний стадіон. Який став домом для футболістів та атлетів. Стадіон був збудований у 1965 році, але свій первозданний вигляд він не зберіг. Нині це сучасний стадіон.
На проспекті розташувалося два готелі – бізнес-центри – готель Україна та готель Миколаїв. Також у проспект упирається головна прогулянкова вулиця міста – вулиця Радянська, притулок десятком кафе та магазинів.
На головній артерії міста знайшов своє місце Будинок художника. Художники Миколаєва та області можуть виставляти там свої роботи, а всі шанувальники образотворчого мистецтва мають можливість побачити картини.
Центральний проспект став домом для кількох пам’яток. На 6-й, біля закінчення проспекту, стоїть меморіал пам’яті воїнам – танкістам у вигляді танка Т-34-85. Сам проспект закінчувався мармуровою стелою в оточенні живих квітів, переважно петуній.
З 1977 року на перетині проспекту Центрального та Садової вулиці стоїть пам’ятник співробітникам поліції Миколаївської області, які загинули у боях та при виконанні службового довго.
Головна зелена артерія міста корабелів розвивалася і росла разом із містом. З вулиці вимощеною бруківки він перетворився на чудовий асфальтований проспект, який тепер служить прикрасою міста Миколаїв.
