Субота, 21 Травня, 2022

Як вокзал на станцію перетворився: історія старого Миколаївського залізничного вокзалу

Старий залізничний вокзал Миколаєва, або як його зараз називають станція “Миколаїв-вантажний”, колись був центром суспільного життя міста. Як так сталося, що вокзал перетворився на станцію – про це наша історія на mykolaiv-future

Необхідність будувати залізничний вузол у Миколаєві

Потреба Миколаєва в залізниці з’явилася наприкінці 19-го століття. Після відміни кріпосного права економка стала швидко розвиватись. Міста потребували більш швидкісного транспортного сполучення, ніж кінні екіпажі. Саме такою і була залізниця. У Миколаєві виникла потреба налагодити сполучення зі станцією Знам’янка (зараз Кіровоградська область – ред.). Це був лише початок, адже швидкими темпами став розвиватися морський торговельний порт. Тож вантажі потрібно було до нього підвозити, а також відправляти в різні кінці тодішньої Російської імперії. І це не говорячи про пасажирські перевезення. 

Тож у 1873 році з Миколаєва відправився перший пасажирський  потяг, писав у своїй статті І. Євтіхов.  Далі залізниця почала розвиватись. У 1907 році збудували лінію “Миколаїв-Херсон”, а в 1914 році – “Миколаїв-Колосівка”. Проклали залізницю і безпосередньо в самому місті. Колії протягнулись до суднобудівних заводів “Наваль” і “Руссуд”, а також до морського порту. 

Збільшили фінансування Миколаївської залізниці. Тож тут з’явилось сучасне на той час обладнання. 

Проєктування і будівництво вокзалу 

До речі, спочатку планували будувати два вокзали. Проєкт розробляв інженер Корсаков. Він і запропонував ідею з двома вокзалами. Один – поблизу комерційного порту, а пасажирській в торговельній частині Миколаєва. Проте, зійшлись на проєкті, де була лише одна будівля. Дозвіл на будівництво ліній дав тодішній губернатор Микола Аркас. 

20 серпня 1873 року з новенького Миколаївського вокзалу відправився перший пасажирський потяг, прикрашений квітами і прапорами.Перед цим будівлю освятили і відслужили там молебень. З цього вокзалу відправлялись усі вантажні потяги, які везли зерно, руду, вугілля. Ходили і пасажирські потяги. Їх з Миколаєва відправлялось два: ранковий і вечірній. Розбудовувалась і інфраструктура вокзалу. Тут діяло депо, було приміщення для станціонних наглядачів, а також вантажні відкриті і закриті платформи. Так поступово вокзал стає центром громадського й економічного життя Миколаєва. 

Руйнування і відбудова

Своєї значущості вокзал не втратив і під час воєн, що прокотились Миколаєвом. Тут дізнавались останні новини з фронтів та столиць, які встигали змінитись ноді по кілька разів на місяць. Але сама будівля вокзалу, як і колії постійно страждали від окупантів. Їх підривали і знову відбудовували. Особливо дісталось Миколаївській залізниці під час другої світової війни. Нацисти розібрали рейки і переламали шпали, понівичили і саму будівлю вокзалу. 

Тож у 50-х роках місцева влада вирішила збудувати новий вокзал. 

 Нова будівля з’явилася неподалік від старого одноповерхового вокзалу у кінці вулиці Пушкінській. Тут вона знаходиться і зараз.   І архітектори дуже постарались. Тут можна побачити просторий вестибюль. А всі входи прикрашають арки. Автори проєкту нового вокзалу намагались зробити головні залізничні ворота Миколаєва оригінальними і архітектурно привабливими. Потурбувались, навіть, про загальний ансамбль привокзальної площі.  У 1956-1958-у роках за проєктом архітектора В. Скуратівського збудували п’ятиповерховий житловий будинок. Тут застосували всі можливості “сталінського ампіру”, щоб зробити його привабливим. Адже, це перше, що бачать гості Миколаєва. На той час це був найкращий житловий будинок у місті. 

Розподіл потягів і перетворення вокзалу в станцію

На початку 80-х років минулого століття в Миколаєві збудували новий вокзал. Саме новий вокзал, а не будівлю. Навіть розмістили його у новому місці. Спочатку зі старого вокзалу відправлялись лише потяги, які розпочинали свій шлях саме з Миколаєва: Миколаїв – Київ,  Миколаїв-Москва тощо. Вони ж і повертались на цей вокзал. Однак, з часом і ці потяги перевели на новий вокзал. На старий прибували лише приміські потяги.

Зараз про те, що це був пасажирський вокзал, нагадує  лише табличка “Каса”. Змінився статус – це тепер залізнична станція. А сама будівля належить Українському будівельно-монтажному управлінню, яке розташовано в Херсоні.  У власника зайвих коштів на вокзал немає. Тож він поступово руйнується. Колись охайна привокзальна площа, якою пишались миколаївці, перетворилась на роздрібний ринок, де свою продукцію продають жителі навколишніх сіл. 

Latest Posts