“Турецький фонтан” вважається однією з найстаріших споруд Миколаєва, що збереглись до наших днів. І, як всі подібні об’єкти, має цікаву історію та легенди, пов’язані з ним. Далі на mykolaiv-future.
Як будувався “Турецький фонтан”
Існує думка, що фонтан збудував князь Потьомкін. Але джерелом на цьому місці почали користуватись ще раніше. У 1784 році ділянку землі, що згодом стане Миколаївським яхт-клубом, передаликупцеві австрійського походження Францу Фабре. Негоціант вирішив влаштуватись в Миколаєві, як годиться. тим більше, що один маєток тут вже мав – відома Фаброва дача, або ж Богоявленське. Тому за три роки збудував кам’яний будинок, господарчі споруди, водяний млин і фонтан. До фонтану воду подавали по трубах з місцевого джерела. Дійсно саме в той час були відкриті джерела, які згодом називатимуть Спаськими.
А до чого ж тут Григорій Потьомкін, запитаєте ви. Купець Фабре прожив у новому будинку лише чотири роки. 27 серпня 1789 року йому довелось залишити своє обійстя. Це місце сподобалось Світлому князю. Урочищу дали нову назву – Спаське. Тут Потьомкін мав намір збудувати чоловічий монастир. Обітель так не збудували. Натомість князь зробив Спаське урочище своєю резиденцією. Тут збудували літній палац князя. Потьомкіну подобався так званий мавританський стиль. Тожзмінив вигляд і фонтан. На ньому можна побачити дату 1842 рік- це дата завершення його будівництва. Остаточного вигляду йому надав відомий архітектор, англієць Карл Акройд. Він дотримався усіх канонів “мавританського” стилю. Тож в серед миколаївсців його стали називати “Султанском фонтаном”. Трохи згодом назва трансформувалась у “Турецький фонтан”.
Зазначимо, що Потьомкін турбувався про джерело. Вода там була смачною. Тож згодом, коли палац став Літнім морським зібранням, а поряд збудували яхт-клуб, це місце стало улюбленим для прогулянок городян. У 1920-х роках палац, що до речі був дерев’яним, згорів. Але фонтан зберігся і продовжував постачати містянам свіжу воду.
З роками, його почали “облагороджувати” на радянський смак. Чудове кам’яне різьблення заштукатурили і побілили. Частини елементів розфарбували у синій колір. Змінили навіть розетку. Тепер вода витікала к рота бетонного лева. Зміни пов’язують щей з його реконструкцією після Другої світової війни.
З роками фонтан не тільки поступово змінював свій вигляд, а й так би мовити ”вростав” у землю. Згодом, щоб з нього напитись, потрібно було добре нахилитись. Це сталось завдяки нашаруванню асфальта А воду, через засмічення труб, пити вже не радили. Вода тоненькою цівкою стікала під ноги городянам. У 2004 році “Турецький фонтан” засох.
Реставрація “Турецького фонтану”
Без води Миколаївський “Турецький фонтан” простояв 12 років. Відремонтувати його вирішив підприємець Гурген Григорян. Власник будівельної фірми на той час вже був відомий вдалою реставрацію будинку Бліндермана. Тож цю складну роботу йому довірили. Але бізнесмен вирішив не тільки повернути фонтану його історичний вигляд, а й знову підвести до нього воду зі Спаського джерела.
Тож у 2016 році розпочались реставраційні роботи. Спочатку будівельники зняли кілька метрів асфальту. Під ним виявили нижню половину фонтану, що буда прихована від миколаївців кілька десятиліть. Зняли всю штукатурку і бетонні прикраси, відновили кам’яне різьблення. Так світ знову побачило унікальне творіння Карла Акройда.
Паралельно Гурген Григорян шукав воду для фонтану. Джерело знайшли в районі центрального стадіону. Адже з часом через будівництво в районі Сухого фонтану, були зміщені шари грунту і вода зникла. 11 вересня 2016 року оновлений “Турецький фонтан” в Миколаєві урочисто відкрили. Вн і досі радує жителів міста.
Легенди “Турецкого фонтану”
Поки є вода в фонтані – на верфях будуватимуть судна
Це одна з головних легенд про “Турецький фонтан”. Миколаївці вважають, що поки з “Турецького фонтану” можна напитись води, на суднобудівних заводах міста будуватимуть кораблі.
Тривалий час фонтаном опікувався директор ЧСЗ Юрій Макаров. Пiсля його смерті джерело занепало. І в 2004 році фонтан перестав радувати містян водою. Що цікаво саме в ці роки почало занепадати в Миколаєві суднобудування. Коли фонтан відродили, то з’явилася надія, що відродиться і суднобудування. Тож, цю легенду наше покоління може перевірити.
Цілюща сила води
З моменту заснування Миколаєва спаські джерела вважались цілющими. Тому й бажав Потьомкін збудувати тут монастир. Та й сам вживав в Миколаєві тільки цю воду. Містяни також намагались набрати для пиття та приготування їжі води саме з цього джерела. Є легенда, що біля Спаського джерела відпочивали король Швеції Карл ХІІ та гетьман Мазепа.
Чи має цілющу силу “Турецький фонтан” у наш час – невідомо. Але гості міста на щастя кидають у нього монетки.
Суперечка з одеситами
З “Турецьким фонтаном” пов’язують появу відомого виразу “не фонтан”. За легендою до появи водогону, весь Миколаїв пив воду саме зі Спаського джерела. Зранку коло нього збирались водовози, заливала діжки водою і розвозили її по всьому місту, де й продавали. Але черги до джерела були такими великими, а заробити хотілось. Тож деякі водовози набирали воду деінде. Однак, сплутати Спасську воду було неможливо. Тож господарки, пробуючи воду, часто казали: “Не фонтан”, маючи на увазі, що вода не з “Турецького фонтану”. За авторство цього виразу Миколаїв навіть сперечався з Одесою. І зараз кожне місто вважає цей фразеологізм своїм.
