Зараз запрошенням сходити в клуб розважитись, чи вступити в клуб за інтересами нікого не здивуєш. Клубне життя в нашому місті бере початок з 19-го століття і було вельми цікавим і різноманітним. Більше на сайті mykolaiv-future.com.ua.
Дворянські клуби
Як не дивно, але коли в містах Російської імперії і Європи клубне життя процвітало, в Миколаєві про нього могли лише мріяти. Через закритись міста, тут існували певні обмеження і безліч бюрократичних процедур. Крім того, все залежало від волі військового губернатора. Наприклад, коли ним був адмірал Михайло Лазарєв, людина з диктаторськими звичками, то все цивільне життя він поєднав з військовим. Тож про розваги і навіть про ділові клуби годі було і мріяти. Всі культурні розваги на той час в Миколаєві – це щорічні асамблеї Дворянського і Морського зібрань, один губернаторський бал і весняна хода ремісників. Ось і все. За весь час правління Лазарєва – сімнадцять років, не було жодного приватного балу, а театр Міллера владштувал лише два ангажемента.
До речі, як свідчать архівні документи, відсутність можливості миколаївцям розважатись, вплинуло на рівень злочинності у місті. Доходило до того, що під покарання потрапляли навіть офіцери.
Не мали можливості створювати в Миколаєві дворянські і ділові клуби. Це вплинуло на економічний стан міста. У порівнянні з сусідньою Одесою, де клубне життя вважалось нормою, на балах могли вирішити ділові справи. А банкіри і купці мали власні товариства з міжнародною репутацією. Миколаїв же не мав навіть купецьких товариств.
Ситуацію змінів губернатор Микола Андрійович Аркас. Він звернувся до імператора Олександра ІІ за дозволом створити в Миколаєві державно-приватне товариство сприяння морській торгівлі. Дозвіл було отримано. Так в нашому місті нарешті створили перший діловий клуб. Тут збирались дворяне і не тільки, щоб спокійно обговорити ділові справи і добре провести час.
Коли місто нарешті стало відкритим для іноземців, тут з’явилися іноземні консульства. Майже при кожному з них відкрились власні клуби, де можна було гарно провести вільний час.
Статистика свідчить, що за часи правління губернаторів Глазенапа і Аркаса в Миколаєві з’явилися 42 клуба і ділових товариства. Старшини купецьких товариств заснували дві “читальні з чаєм”. Набирало обертів і культурне життя.
Проте, наприкінці 19-го століття – на початку 20-го правила клубного життя в Миколаєві змінюються. Зразками стають англійські клуби з їх суворими правилами. Теперь не можна просто прийти до клубу. Потрібен так званий поручитель, який представить новачка членам клубу. А от піти з клубу було набагато легше. Отже і розваги були тут лише для членів клубу.
Пролетарські клуби
Як не дивно клуби стали популярні і після революції. Навіть, збереглись деякі правила, наприклад приналежність: класова, професійна. Миколаїв пережив після революції справжній клубний бум. В кожному пристойному дворянському будинку, храмі, банку організовувались різноманітні клуби. Там ставили вистави, показували кіно. До речі, відвідування клубів у Радянському Союзі стало обов’язковим. Тож туди на різноманітні заходи і гуртки ходили і миколаївці.
Миколаївський історик Сергій Гаврилов описав випадок, коли за пропуск двух занять судномодельного гуртка робітники заводу “Тремсуд” отримали суворе покарання- табори і виправні роботи.
Коли пролетарські клуби остаточно увійшли в життя радянського людини, за пропуск клубних занять у табори вже нікого не засилали.
Наприкінці 80-х з’явилися інші клуби – спортивні. Їх створювали прихильники популярних тоді східних єдиноборств. Проте, дуже швидко ці клуби перетворились з корисних на кримінальні. Вони стали осередками зборів “рекетирів”.
Сучасні клуби в Миколаєві
Сучасне клубне життя в Миколаєві знову різноманітне. Пролетарські клуби канули в Лету. Частина зачинилась, а частина стала Палацами творчості.
Натомість з’явились нові. Їх можна поділити на категорії: розважальні, політичні і ділові.
Розважальні клуби в Миколаєві – це в основному нічні дискотеки і клуби при готелях. Там можна потанцювати, посидіти з компанією, влаштувати вечірку.
Політичні клуби, як свідчить назва, пов’язані з політичними партіями. Вони з’явились у перші роки незалежності України. Створюються при обласних осередках політичних партій і в основному під час виборів. Тут потенційні кандидати спілкуються з вибоцями і партнерами.
Повернулись і ділові клуби. Їх стали організовувати власники підприємств. Запрошують туди колег, журналістів і політичних лідерів. З часом такі ділові клуби перетворюються на громадські організації.
Як бачимо історія клубного життя в Миколаєві цікава і має навіть сумні сторінки. Історики гадають, що було б з містом, якби клуби з’явилися у ньому набагато раніше. І як приклад наводять сусідню Одесу.