Невід’ємною частиною повсякденного життя будь-якого населеного пункту є водопровід. Досить цікава історія появи першого водопроводу в Миколаєві, власне чому і буде присвячений матеріал нижче. Більше на сайті mykolaiv-future.com.ua
Про розташування та долю Спаських джерел у Миколаєві
Історики говорять про три основні джерела прісної води на Миколаївському півострові:
- Перше Спаське джерело знаходилося в районі Центрального стадіону. Це було потужне джерело води, що постачало прісною водою палац Потьомкіна. Під час будівництва стадіону, будівельник Растворов не дав зіпсувати джерело: над ним був облаштований колодязь, а чавунні труби вивели джерело до зливової каналізації. Пізніше, таке рішення стало у нагоді, оскільки до стадіону не встигли підвести воду. Таким чином, Спаське джерело було використано для поливу зелених насаджень на території стадіону. Андрій Шинкаренко розповідає, що 100-кубовий водозбірний бак, встановлений на території стадіону, наповнювався водами джерела за ніч;
- Друге Спаське джерело територіально розташовувалося на перетині вулиць Шосейна і Нікольська. Водовози у Миколаєві набирали воду для містян саме з Другого джерела, пізніше розвозили її по всьому місту. Після того, як Друге джерело перестало давати достатньо води, воно було замуроване у зливовий короб. За словами Андрія Шинкаренко, миколаївського краєзнавця, це джерело б’є і зараз, виходячи в районі річвокзалу;
- Третє Спаське джерело било у районі Варварівського мосту, саме воно стало джерелом для першого робочого водопроводу, тому в народі стало «сухим фонтаном».
Люди біля витоків першого миколаївського водопроводу
Забезпечення населення нового міста питною водою завжди було першочерговим завданням при заснування поселення. Так сталося і в Миколаєві.
Краєзнавці та історики розповідають, що у Миколаєві, основними джерелами, які постачали прісну воду і які намагалися пристосувати для організації водопроводу, були джерела у Богоявленському та Спаські джерела. Перший військовий губернатор Мордвінов погодив постачання першої партії з 5000 труб для водопроводу в Миколаєві. Краєзнавець Андрій Шинкаренко згадує, що ця спроба прокласти водопровід, все ж таки, виявилася не дуже успішною. За однією з версій, труби не витримали напору, тріснули, а вода пішла у пісок, сам Шинкаренко уточнює, що така версія малоймовірна з двох причин: місцевість, де прокладали водопровід є кам’янистою, а тиск води у самопливному водопроводі просто не міг привзести до прориву системи водопостачання. Певно, якийсь час, водопостачання забезпечувалося природними джерелами і колодязями, розташованими в Миколаєві. Кількість останніх постійно зростала: з чотирьох в 1792 до десяти в 1797 році.
Питання з першим водопроводом у місті було закрите за часів адмірала Грейга. Перший водопровід у місті був сконструйований від Третього Спаського джерела і вів до Будинку офіцерів флоту. Доказом цього факту, за словами краєзнавця Шинкаренко, є просідання грунту, які можна спостерігати у місті «на шляху» самопливного водопроводу Грейга, внаслідок руйнування штолень водопроводу, наприклад, навчальні корпуси університету ім. Сухомлинського (спортзал, будівля муз. факультету тощо). Водопровід будувався силами каторжників, що працювали за їжу. Роботи були завершені до 1830 року. Саме після того, як води джерела були спрямовані по галереях водопроводу, джерело і його околиці отримали назву «сухий», звідси і пішла назва мікрорайону – Сухий фонтан. За словами Андрія Шинкаренко, водопровід, прокладений Грейгом, справно прослужив близько 30 років, постачаючи водою всю центральну частину міста. Спочатку, проект замислювався з використанням чавунних труб, проте виявився надмірно дорогим, тому були прокладені керамічні труби.
Така історія першого водопроводу в Миколаєві, центральне ж водопостачання у місті з’явилося значно пізніше. «Днем народження» централізованого водопостачання та водоканалу в Миколаєві називають 1 квітня 1906 року.
