Мало хто уявляє собі Миколаїв без усіх його портів. Проте, Миколаїв був портовим містом від свого заснування. І саме комерційний порт колись врятував місто від занепаду. Пропонуємо згадати історію найстарішого порту в Україні. Далі на mykolaiv-future.
Перший Миколаївський порт
Заснування нашого міста завжди асоціюється у його жителів з першою верф’ю на Інгулі. Але мало хто знає, що трохи нижче за течією, де розташований Дикий Сад, у 1789 році була заснована Вільна гавань. Фактично це був перший порт не для військових, заснований згідно з ордером князя Потьомкіна. Першим начальником порту став Олександр Бестужев – батько майбутніх декабристів Бестужевих. На той час Вільна гавань приймала, як цивільні судна, так і військові кораблі.
Хоча Миколаїв залишався “закритим” містом, проте торгівля в ньому поступово розвивалась. Не всі вантажі, що приходили до міста на суднах, були військового призначення. Тож у 19-му столітті міська влада ухвалила рішення – відокремити військові і цивільні вантажі. Тим більше, що в місті вже була велика Каботажна флотилія. Водне сполучення було з сусідніми Херсоном та Одесою. Виходили в Чорне море. Миколаїв експортував хліб, овочі. А от ввозили дефіцитну деревину, а також сіль.
Тож окрему пристань для купецьких суден збудували в районі Попової балки, на вулиці 1-й Слобідській. Усього пристань могла одночасно прийняти до 30 суден. Її місце розташування було дуже зручним. Ця гавань була захищена від штормів. Миколаїв витратив на її будівництво 64 тисячі карбованців. А швартування у ній доводилось платити. Відвантаження 170 килограмм ваги коштувало одну копійку.
На жаль, через “закритість” міста пристань так і не запрацювала на повну потужність.
Поява комерційного порту
Саме поява потужного комерційного порту врятувала Миколаїв від банкрутства і занепаду.
Як відомо поразка Російської імперії у Кримській війні призвела до того, що цій державі за міжнародними угодами було заборонено 30 років будувати військові кораблі. Тож верфі опинились на межі закриття, а люди залишились без роботи. Місту загрожував занепад. Врятувати Миколаїв могла лише зміна його статусу – потрібно було перетворити його з “закритого” міста на звичайне і пустити у місто комерсантів.
Губернатору фон Глазенапу вдалось буквально випросити найвищий дозвіл на будівництво комерційного порту. 1 липня 1862 року у Миколаєві запрацював комерційний порт.
Комерційний порт повернув Миколаїв до активного життя. До міста стали прибувати інвестори. Трохи більше ніж за 10 років від свого відкриття Миколаївський комерційний порт почав виходити в лідери серед портових міст. А напередодні Першої світової війни вже був одним з найпотужніших в Російській імперії. Тут відвантажили все – від хліба до марганцевої руди.
Миколаївський порт в радянські часи
Історія порту в той період – це суцільні соціалістичні змагання. Головним суперником на той час були херсонці. Проте, порт розвивався і розбудовувався. Перед окупацією Миколаєва в порту були причали з сучасним обладнанням.
Швидко відновили його й після визволення Миколаєва. З того часу комерційний порт лише збільшував обсяги вантажів.
Часи незалежної України
Зміни торкнулись і порту. Він змінив назву і став державним підприємством “Миколаївський морський порт”. Проте, важко було виживати через порушення торговельних зв’язків. Тож фактично порту довелось розпочинати все з початку. Допомогли інвестори, які прийшли до порту у другій половині двохтисячних.
Зараз порт повернув собі втрачені позиції, активно співпрацює з стивідорними компаніями.
