Від цього храму не залишилось ані цеглини, ані фотографії, ані креслення. Навіть місце, де він був розташований, можуть назвати лише краєзнавці. У нашій статті ми розповімо історію найзагадковіший церкви Миколаєва – Острожній. У ній молились незвичайні парафіяни – ув’язнені Миколаївського острогу, пише mykolaiv-future.com.ua.
Де був розташований Миколаївський острог
Розпочати слід з місця, де був розташований Миколаївський острог. Зараз це – центр Миколаєва. А колись був її околицею. Острог розташовувався між чотирма вулицями: 1-а Слобідська, Велика Морська, 2-а Слобідська і Потьомкінська. Зараз там кілька старовинних будівель і високий кам’яний паркан, який старіший за будь-яку будівлю Миколаєва. До речі, місце настільки загадкове, що попри його розташування у такому людному районі, не кожен місцевий мешканець скаже, що це за паркан і що він приховує.
Зараз одну з будівель займає центр медико-криміналічничної експертизи, а друга належить університету кораблебудування. Раніше там була в’язниця.Як писав краєзнавець Ігор Гаврилов, паркан збудували навколо острогу, де утримувались арештанти Морського відомства, тобто моряки і морські офіцери. Спочатку на цьому місці був редут, збудований ще до заснування Миколаєва. А вже до 1825 року його перебудували в острог. І майже одразу з’явилася потреба у храмі. Його збудували у 1830 році.
Як будували Острожну церкву
Безпосередньо будівництво розпочали за три роки після створення острогу. Храм будували в честь святого Олексія. Формально церква була приписана до Адміралтейського собору і в ній мали служити священики головного храму Миколаєва. А от з останніми Острожній церкві не везло з самого початку.
Коли Адміралтейський собор відійшов у військове відомство, то стало відомо ім’я першого священика Свято-Олексіївської церкви. Це був С. Чиченков. Проте, він навіть не встиг приступити до своїх обов’язків. Його звільнили за порушення. До речі, це було вже не перше його покарання.
Однак, храм будували і навіть купували все необхідне для проведення служб. Але й тут Острожній церкві не повезло. Її фактично пограбували ще до відкриття. Виявив це новий священик Петро Захарович Висота. Коли у березні 1830 року він приймав в служіння церкву, то перевірив реєстр церковного краму і виявив нестачу багатьох предметів.
Храм все-таки відкрили, але вже після цього помітили, що іконостас написаний будь-як. Мабуть іконописці вирішили не витрачати свою майстерність на арештантів.
Після відкриття знову почалась зміна настоятелів храму. Служити в Острозі священики вважали покаранням. Адже, внесків від парафіян не було, храм був бідним. Тож за все його існування постійного настоятеля там так не було. Крім того, коштів на утримання від військового відомства храм також отримував дуже мало.
Проте, дзвінницю тут все-таки збудували. Там були чотири дзвони, найбільший з яких важив 400 кілограмів. В такому вигляді храм проіснував близько 30-ти років.
У 1857 році арештантські роти ліквідували. Через це зачинився і Миколаївський острог. Забуття чекало і на найбідніший храм Миколаєва – Свято-Олексіївську церкву. Її зачинили разом з острогом.
Відродження Свято- Олексіївської церкви
Відродженням колишня острожна церква зобов’язана тим, що на Слободці не вистачало церков. А у міста не вистачало коштів їх будувати. Тож вирішили відновити вже зачинену і напівзруйновану церкву. Для цього міський голова написав листа військовому губернатору з проханням відновити служби в Острожній церкві для цивільного населення. Губернатор на це погодився. Тож у церкви з’явились староста і священик. Олександр Гайдебуров прийняв храм у жахливому стані. Через це церкву звільнили від свічкового збору, щоб храм мав змогу відбудуватись. Однак, на Свято-Олексіївську церкву чекала ще одна втрата. У неї забрали і переплавили всі дзвони. Нові храм собі дозволити більше не зміг.
А далі на храм зазіхнуло тюремне кервівництво. На місці острогу у 1900 році розташувався Голосний морський суд. Він забажав викупити у міста храм за 25 тисяч карбованців. Спочатку міська влада відмовилась. Проте, за кілька років погодилась. Кошти потрібні були на будівництво нової Олексіївської церкви. Вже в жовтні 1902 року храм змінив власника.
До речі, нову Олексіївську церкву так і не збудували. Точніше храм таки спорудили, але він отримав інше ім’я- ікони Касперівської Божої Матері.
А що з Острожна церква? Найбідніший храм Миколаєва продовжував боротьбу за своє існування як міг. 31 серпня 1903 роки при ньому відкривається училище. Згодом до служби стали допускатись не лише арештанти. А в том же 1903 році храм отримав справжній королівський подарунок – хрест від грецької королеви Ольги.
Останні дані про острожну церкву відносяться до 1920 року. Це був період руйнування храмів. Не минула ця доля Свято-Олексіївську церкву.
