Переваги комп’ютеризації оцінили представники різних галузей. Це стосується не лише виробництва, освіти,телекомунікацій і зв’язку. ІТ-технології стали корисними й у музейній справі.
Миколаївські музейники також використали в своїй роботі комп’ютерні технології й отримали цікавий результат. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Як в художньому музеї ім. Верещагіна експонати оцифровували
Можна сказати, що Миколаївський художній музей імені Василя Верещагіна повною мірою скористався перевагами ІТ-технологій. Тут у співпраці з “Агенцією розвитку Миколаєва” оцифрували частину музейної колекції.
Графіка й акварелі в цифровому форматі
Першими в музеї імені Верещагіна вирішили оцифрувати графіку. Підійшли до цієї роботи грунтовно. Для електронного каталогу відібрали графічні й акварельні роботи середини 18 — початку 20 століть.
Під час роботи враховували й те, що графічні твори потребували дуже обережного поводження. Причому 90 відсотків цих фондів не експонувались. Оцифровка дала можливість показати широкому загалу все багатство фондів музею.
Електронний каталог містить понад 518 графічних робіт. Це офорти, рисунки, акварелі. Є статті про художників та їхню творчість. Був надрукований і паперовий каталог. До нього увійшли понад 200 фотографій. Каталоги отримали бібліотеки Миколаєва.
До речі, під час оцифровки мистецтвознавці навіть зробили відкриття. Акварельні ескізи виявились авторства відомих художників-авангардистів початку двадцятого століття.
Але в музеї пішли ще далі і вирішили взяти все від ІТ-технологій. Тож під час презентації каталогу графіки й акварелей, миколаївцям представили цікавий набір з п’яти листівок. На перший погляд — це звичайна листівка. Проте, на ній є QR-код. Якщо на нього навести гаджет, то зображення на листівці оживає. Тож можна побачити, як у вас в кімнаті танцює балерина або розмахує паличкою диригент.
Оцифрована порцеляна
Музею імені Верещагіна й “Агенції розвитку Миколаєва” так сподобалась співпраця з оцифрування експонатів, що тут вирішили продовжувати. Але цього разу погляд спрямували на музейну колекцію порцеляни. Оцифровали 300 експонатів.
Колекція порцеляни в цьому музеї хоча й невелика, проте має художню цінність. Втрата будь-якого з цих експонатів є суттєвою для музею та історії міста.
Як і у випадку з графікою, музейщики з ІТ-шниками створили два каталоги: цифровий та паперовий. Фахівці працювали з порцеляновим посудом кінця 18-го — початку 20 століть.
Окрему увагу приділяли порцеляновим фігуркам. За окремими пяти експонатами також створили 3D-моделі.
До речі, як оцифровка графіки, так і порцелянових експонатів, дала працівникам художнього музею імені Василя Верещагіна можливість поводити онлайн-екскурсії. Це стало актуальним під час локдаунів, пов’язаних з епідемією коронавірусу.
Давнє городище в 3D-форматі
Справжньою гордістю миколаївців є городище епохи бронзи, ровесник Трої — Дикий Сад. Вже багато років точаться розмови про створення на місці розкопок справжнього археологічного музею під відкритим небом.
Першими кроками до цього стала спроба оцифрувати залишки стародавніх будівель цього городища.
Для цього співробітники лабораторії археології і домодернової історії університету імені Василя Сухомлинського і разом з туристичним стартапом Chameleon Age зі Львову та Миколаївською агенцією онлайн-екскурсій почали розмірковувати, як це краще зробити. Для цього навіть розробили спеціальний застосунок. Потім ІТ-шники оцифрували експонати, знайдені під час розкопок давнього городища.
Екскурсоводи з допомогою гаджетів наче переміщували всіх бажаючих на понад три тисячі років назад.
Презентували новий проєкт в 2021 році на фестивалі до Дня археолога. Миколаївці і гості міста змогли умовно “побувати” на центральній площі давнього городища. Також всі бажаючі могли “увійти” в житло давнього жителя Дикого саду. В планах розробників було зробити, щоб Дикий Сад на своїх гаджетах міг побачити кожен, хто відвідає городище. Навіть, планувались окуляри віртуальної реальності.
Подібний проєкт був першим в Україні.
