Четвер, 9 Грудня, 2021

Історичний, партизанський і художній: які музеї запрошують до себе гостей Миколаєва

Кожне місто має свій музей. У Миколаєві їх декілька. Причому постійно з’являються нові, як наприклад музей театру. Про так звані “камерні” музеї перших закладів і установ ми розповідати не будемо, а зупинимось на великих. Як виявляється Миколаїв може похвалитись справді унікальними музеями. Далі на mykolaiv-future.

Краєзнавчий музей

Краєзнавчий музей в Миколаєві по праву вважається найстарішим з музеїв. Тому розповідь розпочнемо саме з нього. 

Помилково вважається, що свій початок експозиція бере з приватного музею Емануїла Францева. Проте, це не так. Перший музей з’явився в Миколаєві набагато раніше. 

Основоположником музейної справи в Миколаєві  сміливо можна назвати головного будівничого міста, першого громадянина Михайла Фалєєва. Він ще у 1792 році відправив до стародавнього грецького міста Ольвії матросів, аби вони шукали “старовину”. Згодом при Чорноморському депо карт створили спеціальний кабінет. Там зберігали ольвійські знахідки і моделі кораблів. Фактично це і був перший музей. Однак, пропрацював цей музей 53 роки. Кабінет потрапив під скорочення після Російсько-Турецької війни. Експонати опинились у різних архівах Миколаєва. 

Наприкінці 19 століття історико-природничий музей пережив друге народження. Все розпочалось з приватної колекції миколаївця Еммануїла Францева. Ще мешкаючи в Одесі Францев купував у моряків цікаві знахідки. Переїхавши до Миколаєва, колекціонування не забросив, а навпаки, постійно збільшував колекцію риб, мінералів і різноманітних див природи. Згодом відкриває у власному будинку на Адміральській,8 невеликий музей. Вхід до нього для містян був безкоштовним. А в школах Миколаєва відвідини музея Францева вважались обов’язковими.  У 1909 році Еммануїл Францев помирає. Але в заповіти вказує, що вся його колекція переходить місту. 

Вона стала основою експозиції нового історико-археологічного музею, який відкрили у Миколаєві у 1913 році. Ініціатором його відкриття став юрист Гайдученко. У новому музеї вдалось зібрати експонати ще з часів Фалєєва. Розмістився музей у будинку Заславського на розі вулиць Великої і Малої морських. 

За всі роки свого існування музей постійно переїжджав. У 30 роках його розмістили в приміщеннях колишньої гауптвахти і Адміралтейського собору. Далі музей квартирує на вулиці Інженерній. Перед початком окупації Миколаєва нацистами історико-археологічний музей переносять на вулицю Декабристів. 32. 

Під час окупації музей був майже повністю зруйнований, але, як не дивно, продовжував приймати відвідувачів. У 1950 році музей змінює назву і статус – стає обласним краєзнавчим музеєм. Проте, установі це мало допомагало. Експозиція розміщувалась у двух маленьких залах. В той час музей розмістили в колишньому будинку ксьондза. Тому “левова” частки експонатів збергалась у сховищах. Її миколаївці могли взагалі ніколи не побачити. 

Все змінились в 2012 році. Музей отримав нове приміщення. Під музейне містечко віддали кілька корпусів старофлотских казарм. На сьогодні відреставрований і відкритий для відвідувачів головний корпус. На трьох поверхах розмістились найцікавіші експонати. Експозиція нараховує 21 зал. До речі, перший зал – колекція Еммануїла Францева. В планах зробити на території старофлотських казарм справжнє музейне містечко. 

Музей суднобудування і флоту

Цей музей не має такої давньої історії, як краєзнавчий, але вважається унікальним на території України, а колись і в Радянському Союзі. Мова йтиме про музей суднобудування і флоту.  

Про те,що саме в Миколаєві повинен бути музей суднобудування вирішили в 70-х роках минулого століття в Ленінграді. Була дана вказівка “зверху”, і в Миколаєві почали працювати над створенням унікального закладу. 

Приміщення обирали не довго. Де ж розміщувати музей, як не в Адміральському будинку. Ця будівля має свою історію, адже тут мешкали майже всі військові губернатори Миколаєва. Перший проект розробляла архітектор Нейолов для адмірала Мордвинова. Потім будинок постійно змінювався. Для музею під час реставрації обрали варіант архітектора Карла Акройда, який перебудовував адміральський будинок для Олексія Грейга. 

Відкриття музею суднобудування і флоту відбулось 30 липня 1978 року. Створювали експозицію під керівництвом колишньої директорки краєзнавчого музею Віри Чернявської. Над оздобленням музею працювали відомі миколаївські художники. Окрасою стала діорама “Будівництво корабля на верфі Адміралтейства” художника Віктора Семерньова. За цю роботу художник удостоєний державної премії ім. Шевченка. 

За роки своєї роботи музей набуває все більшої популярності. За рік його відвідує до 50 тисяч гостей. Подивитись є на що. В колекції музею понад три тисячі експонатів. Здебільшого це моделі суден, збудованих на миколаївських суднобудівних заводах. Є колекція документів, пов’язаних з суднобудуванням різних часів. А перед входом гостей зустрічають погруддя адміралів, які служили в Миколаєві. 

За свою колекцію експонатів музей суднобудування і флоту внесений до списку “100 великих музеїв світу”. До речі, цікавий факт. В цьому музеї жодного разу не було крадіжок. 

Музей підпільно-партизанського руху на Миколаївщині в 1941-1944 роках

Цей музей має довгу і складну назву. Але миколаївці називають його просто – музей Лягіна. Адже, розміщений він в будинку, де жив розвідник Віктор Лягін. Його варто відвідати, тому що тут зібрані матеріали і експонати, пов’язані з нациською окупацією Миколаєва. 

Музей відкрили 29 квітня 1975 року – напередодні 30-річчя перемоги над нацизмом. Розмістили експозицію в старовинному будинку 19 століття. Там мешкала родина німців Дукатів. На донці Дукарта Магді за легендою був одружений інженер Віктор Корнєв, справжнє прізвище якого Лягін. Розвідник Віктор Лягін очолював Миколаївське  підпілля під час окупації, був зраджений і закатований в застінках Гестапо. 

Для музею будинок перепланували – знесли всі стіни, утворивши одну єдину залу. У шафах-вітринах вздовж стін зберігаються документи часів німецької окупації: аусвайси, листівки підпільників, фотографії. Окрему увагу привертає діорама концтабору “Шталаг – 364”, що розташовувався на Темводі. Там у роки окупації були закатовані 30 тисяч військовополонених. 

Може цей музей не користується такою популярність серед містян і гостей Миколаєва, але його варто відвідати. 

Художній музей ім. В. Верещагіна

Вже сама назва музею говорить про те, на честь кого його створили. У 1914 році члени Миколаївського товариства мистецтв так вирішили вшанувати вшанувати пам’ять відомого художника-баталіста Василя Верещагіна. Художник загинув на палубі броненосця “Петропавлівськ” разом з  адміралом Степаном Макаровим.  

Удова художника Лідія Верещагіна передача музею особисті речі митця і його картини. У так званому “верещагінському залі” можна побачити крісло, яке художник привіз з Індії, мольберт та інші речі. В Миколаєві знаходиться найбільша колекція його картин.  Здебільшого вони великого розміру й займають цілу стіну. Автор знаменитого “Апофеозу війни”  не зображував героїчних батальних сцен. Він писав війну такою, якою вона є – жорстокою і брудною. Відомий факт, що коли картини Верещагіна експонувались у Софії (Болгарія), німецьке командування забороняло офіцерам відвідувати виставку, мовляв, щоб не дивились на жорстоке зображення війни. 

Після революції експозиція музею розширилась. Тут з’явилися роботи Судковського. Їх передав брат художника. Як і багато музеїв, верещагінський був пограбований в роки Другої світової війни. Проте, після звільнення міста колекцію вдалось відновити. Розшукали роботи Верещагіна, Айвазовського, Судковського. Поки колекція розміщувалась в невеличкій садибі на вулиці Спаській. Однак, у 1986 році музей переїхав у нове просторе приміщення, де до революції розміщувалось Страхове товариство. Триповерхова будівля дозволила розмістити в просторих залах основну частину експозиції, а також величезні за розміром картини Верещагіна. 

Крім цього, музей постійно організовує виставки миколаївських художників, а також поповнює їхніми роботами свою колекцію. 

Latest Posts