Екологи всього світу погоджуються, що громадський транспорт набагато «корисніший» для світу, ніж персональний автомобіль. На свою користь вони наводять безліч аргументів, які вже зуміли переконати мешканців багатьох країн пересісти на громадський транспорт. Це і зменшення кількості вихлопів в атмосферу, і скорочення пробок у великих містах, і підтримка працівників комунального транспорту. У деяких країнах пішли ще далі. Почали використовувати екологічну альтернативу громадському транспорту. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
У Миколаєві поки що ця сфера не надто розвинена. Але миколаївці повсемісно пересідають на альтернативні варіанти транспорту. Причиною цього могла стати світова пандемія Covid-19 і суттєве подорожчання проїзду.
Протягом уже багатьох років у Миколаєві курсують маршрутні таксі по 96 маршрутам, які охоплюють все місто та трохи передмістя. Також, для зручності миколаївців є п’ять маршрутів трамваїв та чотири маршрути тролейбусів.
Що вибрали миколаївці
Упродовж останнього часу все частіше на вулицях міста можна побачити містян на електросамокатах. Поштовхом для цього могло стати те, що у 2021 році в місті з’явився прокат електросамокатів. «Відскануй та їдь» — слоган прокату. Через досить високу вартість миколаївці брали блакитні електросамокати лише щоб покататися містом як екскурсією. Хоча легкість, з якою їх можна було орендувати, приємно вражала всіх. Але вони в основному розташовувалися у центрі міста. І поїхати електросамокатом далеко не виходило.
Випробувавши нововведення миколаївці вирішили придбати собі такі ж пересувні засоби. І тепер все частіше містяни їздять містом на електросамокатах.
У місті є десятки великих і дрібних магазинів електротехніки, які дають можливість придбати електросамокат.
Попри зручності електросамоката, вони не мають користі для здоров’я людини, оскільки мінімізують активність. Інша річ велосипеди. Використання велосипедів у якості пересувного засобу, несе в собі більше користі для здоров’я людини.
У Миколаєві є кілька пунктів прокатів велосипедів. Один із найбільших знаходиться на Центральному проспекті. Там можна орендувати велосипед на різний період. Якщо електросамокат можна було взяти на прокат на кілька десятків хвилин, то велосипед можна брати на тривалу оренду.
Велосипеди є більш екологічним видом транспорту. Вони не споживають жодної енергії та не виробляють викидів в атмосферу.
Хоча для переміщення містом велосипедом варто знати елементарні правила дорожнього руху. Адже, якщо електросамокат може їздити тротуарами, то велосипед повинен пересуватися проїжджою частиною. На жаль, у місті відсутні велосипедні доріжки у достатній кількості.
А чи є користь?
Користь альтернативного транспорту для екології є безперечною. Електросамокати стали оснащувати сонячними батареями, які роблять їх абсолютно нешкідливими для екології. Для здоров’я людини велосипеди несуть більше користі, аніж електросамокати. Вони сприяють зміцненню серцевого м’яза, загального тонусу організму. Але чи корисний альтернативний громадський транспорт для міста? Ні.
У Миколаєві є 96 маршрутів маршрутних таксі. На кожному маршруті є 6-8, а іноді й 10 маршруток. А це вже понад сім сотень водіїв. Якщо більшість миколаївців пересадять на велосипеди та самокати, то багато перевізників збанкрутують. Як наслідок не буде надходжень до бюджету міста, і станеться стрибок безробіття. А це погано для економічного стану міста та області.
У цьому полягає парадокс — те, що корисно для екології та людини, може бути небезпечним для економіки.
Географічне розташування Миколаївської області значно вплинуло на її рід занять. Великі посівні поля призвели до того, що Миколаївщина стала однією з головних житниць країни. А морське сусідство зумовило появу портів по всій області. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Головний порт області – Миколаївський морський торговельний порт. Він є одним із найстаріших портів в Україні. Також, він виступає провідним державним підприємством у транспортній галузі України.
Головне завдання Миколаївського морського торговельного порту полягає у переробці, доставці імпортних, експортних та каботажних вантажів. Також через порт проходять іноземні судна транзитом до інших країн світу. Ці судна везуть на своєму борту не лише зернові культури.
Історія створення
Життєвий шлях порту почався ще далекого 1789 року. Перший варіант порту звався Вільна гавань. Його відкрили на лівому березі Інгулу, поруч із будинком адміралтейства.
Навігаційні навички моряків на той час були ще на низькому рівні, і це призвело до того, що порт довелося перевести до району Попової балки. Сталося це 1821 року. Будівництво нових пристаней коштувало міста 64 тисячі рублів. Досить велика сума для того часу. Але це дозволило створити місце, яке здатне розмістити у себе десятки суден.
Через свою стратегічну значущість, Миколаїв та його верф були закриті від сторонніх очей. Завдяки адміралу фон Глазенапу місто стало відкритим для іноземних моряків. Це стало тим, що миколаївський порт зі звичайного став торговим. Тоді на його території відбувалися торгові операції. І 1862 року у порту відкрилася митниця 1-го класу.
Миколаїв розвивався семимильними кроками. І вантажообіг Миколаївського порту також зростав. У 1875 році експортний вантажопотік становив 184 тисячі тонн. А до кінця 1913 року він збільшився до 2 мільйонів тонн. Розвиток порту був просто немислимим. За п’ятдесят років звичайний провінційний порт, єдиною метою якого було обслуговування суднобудівних потреб, перетворився на справжнього портового гіганта тих часів.
До початку Першої світової війни Миколаївський комерційний порт був третім за величиною у Росії. Найбільшими були лише Одеський та Петербурзький порти.
Головним експортним продуктом були зернові культури. І тут рівних Миколаївському порту не було. 80% вантажообігу складали саме сипкі зернові культури. Це зумовлювалося великим посівним потенціалом Миколаївської області. У зв’язку з цим у 1930 році на території порту було збудовано найбільший у Європі елеватор.
Сучасне життя порту
Незважаючи на стрімкий розвиток інших портів України, Миколаївський морський торговельний порт продовжує залишатися одним із найкращих у країні. Хоча так було не завжди. Після розвалу Радянського союзу Миколаївський порт зазнав невдач. Йому знадобилося кілька років, щоб повернути свою колишню міць.
Так, у 2008 році його вантажообіг становив 9,2 мільйона тонн. І це стало рекордним показником порту. За що він був удостоєний нагороди «Золота тонна». Таким чином, Миколаївський порт відзначили серед інших портів країни.
Потужність порту призвела до того, що він став бажаним для приватних компаній. Завдяки цьому, в 2018 році розвантажувально-вантажні компанії здійснили перевалки вантажів в обсязі 30 мільйонів тонн. І знову значну масу становили зернові культури. У 2019 році на території порту могло зберігатись понад 140 мільйонів тонн зерна.
Протягом багатьох років Миколаївський комерційний порт продовжує тримати за собою звання одного з найбільших портів півдня України, через який відбувається перевалка зернових культур.
Миколаївський морський порт є бюджетотворчим підприємством регіону. Це є необхідним для Миколаївської області.
Перші згадки про алкогольні напої датуються 7000 років до нашої ери. І її батьківщиною вважається Китай. Алкоголь вони створювали з рису, меду та фруктів. Внаслідок чого виходила рисова медовуха. Так само робили вино з ріпаку. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
По всьому світу археологи знаходять підтвердження того, що алкоголь супроводжував людство практично від початку його існування. В Ольвії неодноразово знаходили посудини для вина.
За всі роки алкоголь зазнав ряду змін. Який, переважно, стосується упаковки алкоголю.
Алкогольний промисел не минув й Миколаївської області. Хоча довго таке поняття, як алкоголь зовсім був відсутній у лексиконі населення. У Стародавній Русі алкоголь не був поширений. Вино існувало лише причастя і привозилось з Візантії. Люди вживали лише слабоалкогольні напої. На приклад меду або квасу, що забродив. Популяризацію у вживанні алкоголю розпочав Микола I, який легалізував продаж та виробництво алкоголю з метою поповнення скарбниці.
Де у місті подавали алкоголь
Після того, як Миколаїв перестав бути «закритим» містом у ньому почали з’являтися готелі, заїжджі будинки, шинки. До міста стали заїжджати іноземні моряки та торговці, які потребували ночівлі, обіду та розваг.
На той час ресторани та розважальні заклади ділилися на два типи: для забезпечених громадян та для робітничого класу. Відрізнялися вони по вигляду.
Ресторани для забезпечених громадян та іноземців були охайними, чистими. Алкоголь там подавався, як правило, імпортний. Через це він і коштував досить дорого. Здебільшого це було вино, коньяк, ром.
У закладах подавався дешевий алкоголь. Часто він був самопальним. Це було домашнє пиво, самогон, медовуха. Робітники любили ще горілку. Найдешевшу та звичайнісіньку, яку в народі прозвали «червона голівка». Через те, що пляшка мала червоний ковпачок. До пива миколаївці звикли поступово.
Сільський алкогольний промисел
У селах Миколаївської області не було ні ресторанів, ні шинків. Сільським мешканцям самостійно доводилося вирішувати питання із алкоголем. І на допомогу їм у цьому прийшов унікальний винахід — самогонний апарат.
На початку 19 століття було винайдено перший самогонний апарат. А у селах часто їх робили самостійно. Для цього потрібен був змійовик, трубка та великий бутель або залізна бочка. У такий спосіб люди гнали самогон. Але через те, що люди тоді часто жили впроголод, алкоголь робили з усього, що траплялося під руки. Це були і картопляні очищення, і буряки що підгнили, і прокислі ягоди, і кукурудзяне лушпиння та інші продукти і відходи.
Такий вид алкоголю був найпопулярнішим у сільській місцевості. В основному через свою міцність та низьку витратність. Рідше у селах варили пиво. Частіше всього це робилось напередодні якогось свята. Весілля, наприклад. В основному пиво варили для жінок, яким було не властиво вживати міцні напої.
Коли в Російській імперії почав діяти сухий закон, багато самогонників закопували горілку в саду або на задньому дворі, щоб приховати її від поліції.
Перші алкогольні заводи
Довгий час у Миколаєві не могли налагодити виробництво алкогольних напоїв. До Першої світової війни виробництво алкоголю на Миколаївщині було «кустарним» або підпільним. Сертифікований алкоголь завозили з-за кордону чи столиці.
Перший завод з виробництва алкоголю відкрився у Миколаєві у 1901 році. Він називався «Казенный виний склад №3». Знаходився він на вулиці Соборна, 69. Після жовтневої революції він змінив назву на «Виноробну філію Центрдержспирту».
Під час німецької окупації завод зупинив свою роботу і на його території був концентраційний табір. Після війни завод поновив виробництво алкогольних напоїв. І проіснував до 2010 року.
Виробництво вина Миколаїв — актуальний вид діяльності. Оскільки на території області є потужні насадження винограду. Наприклад, у Коблево.
Перший пивзавод відкрився у місті лише у 1939 році. Було вирішено збудувати його на базі Миколаївського заводу мінеральних вод. Під час німецької окупації завод припинив свою роботу. А потім взагалі був підірваний. Лише 1944 року було вирішено його відбудувати. Не чекаючи допомоги держави, працівники самотужки полагодили все обладнання пивного цеху. І лише у 1946 році випустили першу партію пива. Скрізь у місті відкривалися пивні. Виробництвом пива стали займатись серйозно. У 1948 план з виробництва було перевиконано на 136%.
Радиоуправляемые технологии играют важную роль в современной военной стратегии, обеспечивая беспрецедентный контроль и гибкость в управлении различными устройствами, от дронов до роботизированных систем. RadioMaster TX12, благодаря своим компактным размерам и продвинутым функциям, представляет собой одно из передовых решений в этом направлении, позволяя военным операторам эффективно управлять широким спектром радиоуправляемого оборудования.
Основные технические характеристики RadioMaster TX12
RadioMaster TX12 отличается рядом технических особенностей, делающих его идеальным инструментом для военных операций:
Диапазон частот и мощность передачи. TX12 работает в диапазоне частот 2.4 GHz, что обеспечивает надежное и стабильное соединение на значительные расстояния. Это особенно важно для операций в условиях, где требуется дальняя связь между оператором и устройством.
Поддержка множества протоколов. Передатчик совместим с более чем 40 различными протоколами, что позволяет ему управлять разнообразным радиоуправляемым оборудованием без необходимости нескольких устройств управления.
Интерфейс и настройка. Сенсорный экран и программируемые кнопки делают TX12 удобным в настройке и использовании, даже в полевых условиях. Встроенные функции кастомизации позволяют адаптировать контроллер к специфическим задачам и предпочтениям оператора.
Преимущества использования RadioMaster TX12 в военных операциях
Мобильность и компактность. TX12 отличается небольшими размерами и легким весом, что делает его идеальным для мобильных операций и использования в полевых условиях, где каждый грамм оборудования на счету.
Надежность связи. Высокая стабильность и широкий диапазон действия обеспечивают надежную связь даже в условиях помех, что критически важно для военных операций, требующих постоянного контроля и быстрой реакции.
Безопасность использования. TX12 включает функции шифрования и защиты данных, что предотвращает возможность перехвата сигналов и несанкционированного доступа, обеспечивая безопасность важной оперативной информации.
Применение RadioMaster TX12 в различных военных сценариях
RadioMaster TX12 находит свое применение в множестве военных операций, каждая из которых требует надежности и гибкости:
Разведывательные миссии. TX12 часто используется для управления дронами, отправляемыми на разведывательные миссии. Его способность поддерживать стабильную связь на большие расстояния позволяет операторам получать важную информацию о вражеских позициях и передвижениях без риска для жизни солдат.
Координация действий наземных и воздушных роботов. В условиях современной войны, где на поле боя присутствуют как наземные, так и воздушные роботизированные системы, TX12 позволяет операторам эффективно координировать их действия. Это улучшает общую тактическую картину и позволяет более точно выполнять задачи.
Поддержка тренировочных программ. TX12 также применяется в обучающих целях для тренировки военного персонала, позволяя им осваивать управление различными типами дронов и другой техники в безопасной и контролируемой среде.
Интеграция RadioMaster TX12 с другими военными системами
Интеграция TX12 с другими военными системами расширяет его функциональность и улучшает общую эффективность военных операций:
Системы контроля и навигации. TX12 может быть интегрирован с GPS и другими системами навигации для повышения точности управления и координации. Это особенно важно при выполнении сложных маневров и в условиях ограниченной видимости.
Коммуникационные и информационные системы. Взаимодействие TX12 с военными информационными сетями позволяет операторам получать и передавать данные в реальном времени, что улучшает координацию и позволяет более эффективно реагировать на изменения в оперативной обстановке.
RadioMaster TX12 представляет собой важный инструмент в арсенале современной армии, способствуя повышению эффективности и безопасности военных операций. Передатчик обладает потенциалом для дальнейшего развития и интеграции, что может значительно улучшить оперативные возможности вооруженных сил. В будущем, с учетом всех вызовов и возможностей, TX12 может стать еще более значимым элементом военной стратегии, укрепляя свои позиции как надежный и многофункциональный радиоуправляемый передатчик.
Технологии проникают во все сферы жизни человека, делая ее комфортной и эффективной. Одним из инноваций считается Smart-управление в моделях No Frost. Инновация обеспечивает оптимальные условия хранения продуктов и помогает контролировать технику с помощью мобильного устройства.
Умное управление температурой
Регулирование температуры в холодильниках No Frost позволяет легко выставлять необходимые показатели внутри техники. Это полезно, когда требуется точное поддержание оптимальных условий хранения различных видов продуктов. С помощью приложения на смартфоне пользователю доступен мониторинг текущей температуры в устройстве, а также внесение изменений в режим работы. Например, устанавливайте низкие показатели для мяса и рыбы, чтобы предотвратить их порчу. Также можно повышать температуру для овощей и фруктов для сохранения их свежести.
Некоторые модели оснащены датчиками, автоматически реагирующими на изменения показателей внутри и снаружи. Благодаря этому обеспечиваются более стабильные условия хранения продуктов. Пища долго остается свежей, даже если холодильник Samsung No Frost часто открывается. Также функция действует при условии, когда техника переполнена мясом или овощами.
Умное планирование запасов
Планирование запасов помогает эффективно управлять количеством продуктов и предотвращать недостаток необходимых ингредиентов. Эта возможность особенно полезна для занятых людей, у которых нет лишнего времени для посещения магазинов.
Главной особенностью планирования запасов считается интеграция с мобильным приложением, которое связано с устройством. Создавайте списки продуктов, которые находятся в холодильнике, и следите за их остатками со смартфона. Некоторые модели оборудованы функцией сканирования штрих-кодов. Это делает процесс добавления позиций в список еще удобнее.
Также доступно получение уведомления о необходимости пополнения запасов. Благодаря этому получается избежать ситуаций, когда заканчиваются основные ингредиенты для приготовления конкретных блюд. Это значительно экономит время и усилия, потраченные на неожиданные походы в магазин.
Интеграция с другими устройствами
Умные домашние системы становятся все популярнее. Возможность интеграции техники повышает удобство и эффективность ее использования.
Связь холодильника с голосовыми помощниками помогает управлять техникой, задавая команды. Это могут быть:
запрашивание информации о состоянии запасов продуктов;
установка температурных режимов.
Smart-управление в холодильниках No Frost открывает новые горизонты в области удобства и эффективности хранения запасов. Инновация позволяет контролировать условия хранения и интегрировать устройство в домашнюю систему.
Чтобы нога во время тренировок была в правильном положении, нужна подходящая обувь. Так, для вольной борьбы, самбо, греко-римской борьбы нужны борцовки с поддержкой голеностопа, а для футбола — кроссовки, обеспечивающие сцепление с поверхностью.
Особенности борцовок
Борцовки необходимо использовать всем, кто занимается единоборствами. Это не зависит от уровня профессионализма спортсменов, весовой категории и возраста.
Специальная обувь выполняет сразу несколько задач:
поддерживает устойчивость;
дает равновесие борцу;
добавляет уверенности стойке;
защищает от травмы стопы;
поддерживает сустав голени.
Нет идеальной формулы борцовок. Например, раздельная подошва добавляет мобильности и маневренность бойцу благодаря имитации босой ноги. А сплошная подошва улучшает сцепление с поверхностью.
4 лучших бюджетных борцовок известных брендов
Борцовки разных производителей отличаются основными характеристиками и дизайном. В любом случае — они направлены на поддержание ноги во время борьбы.
Asics Matflex 4.0
Если вы ищете лучший бюджетный вариант, то Asics Matflex 4.0 идеально для этого подходят. Особенности этих борцовок:
достаточно широкие, чтобы нога комфортно фиксировалась;
имеют раздельную подошву из двух частей;
дают оптимальное сцепление с полом.
Для лучшей воздухопроницаемости на носке обуви расположена сетка. Использовать такие кроссовки можно и новичкам, и профессиональным спортсменам.
Adidas Mat Wizard 4
Универсальные кроссовки для вольной и греко-римской борьбы — Adidas Mat Wizard 4. Их особенности:
подошва дает хорошее сцепление;
материал Mesh Upper пропускает воздух и обеспечивает стабильность;
предусмотрена фиксация пятки и улучшенная посадка.
Производители используют специальную пленку для защиты передней части обуви. Дополнительно это улучшает опору и целостность стопы.
Nike Inflict 3
Для борцовок Nike Inflict 3 используют нубук и воздухопроницаемую сетку. Материалы не мешают двигаться, но дают оптимальную прочность обуви. Благодаря им воздух хорошо циркулирует, а ноги остаются сухими.
Промежуточная подошва дает амортизацию и снижает нагрузки на ногу. А схема шнуровки исключает самопроизвольное развязывание.
Asics Matflex 6 GS STONE
Для любителей нетипичных дизайнов подойдут Asics Matflex 6 GS STONE. Здесь производитель использует оригинальные цветовые сочетания: например, персиковый и серый оттенки. Особенности таких кроссовок:
сетчатая стелька дает дополнительный комфорт стопе;
хорошо циркулирует воздух и удерживается влага;
дополнительная поддержка ноги появляется из-за стельки из материала ЕВА.
Обратите внимание, что кроссовки могут немного большемерить. При выборе учитывайте длину стопы, а не сам размер.
Где приобрести кроссовки для борьбы?
Вы можете купить борцовки в спортивных магазинах. Заказать их можно онлайн, в том числе и на OLX. В онлайн-магазинах в разделе спортивных товаров есть инвентарь для разного типа тренировок: боксерские перчатки, капы, гири и даже эллипс тренажер для повышения выносливости и комплексной работы с мышцами.
Что касается выбора борцовок, то здесь уделяйте внимание в первую очередь соответствию обуви под требования вашей борьбы. Лучшие модели можно найти в каждой коллекции производителей спортивной обуви.
Специальные средства для котов https://masterzoo.ua/ru/catalog/koti/speczasobi-dlya-kotiv/ делают заботу о вашем питомце более эффективной и удобной. Важным аспектом ухода за котом является обеспечение безупречной чистоты его туалета. Выбор оптимального туалета и наполнителя играет ключевую роль в обеспечении комфортных условий для вашего питомца и удобства для вас. Давайте разберемся, как сделать правильный выбор.
Как выбрать лоток для котов
Когда дело касается выбора лотка для вашего кота, важно учитывать несколько факторов. Во-первых, размер и форма лотка должны быть подходящими для вашего кота. Некоторые предпочитают более просторные лотки, в то время как другие чувствуют себя более комфортно в более компактных пространствах.
Также стоит обратить внимание на материал, из которого сделан лоток https://masterzoo.ua/ru/catalog/koti/tualeti-ta-aksesuari-dlya-kotiv/. Пластиковые лотки легче моются, но они могут быть менее привлекательными для глаза и более подвержены износу. Лотки из более прочных материалов, таких как керамика или стекло, могут быть долговечнее, но требуют более тщательного ухода.
Еще одним важным аспектом выбора лотка является наличие крышки. Крытые лотки обеспечивают больше приватности для вашего кота и помогают снизить запахи, однако некоторые кошки могут предпочесть открытые лотки из-за ощущения простора.
Виды наполнителей для кошачьего туалета: как выбрать
При выборе наполнителя для кошачьего туалета https://masterzoo.ua/ru/catalog/koti/napovnuvachi-dlya-kotiv/ важно учитывать не только предпочтения вашего питомца, но и факторы, такие как эффективность в поглощении запаха, легкость ухода и безопасность. Существует несколько основных видов наполнителей, каждый из которых имеет свои преимущества и недостатки.
Глиняный наполнитель: Глиняный наполнитель является одним из самых распространенных и доступных видов. Он обладает отличной способностью впитывать запахи и жидкость, что делает его идеальным выбором для многих кошачьих хозяев. Однако глина может быть пыльной и требовать частой замены.
Силикагелевый наполнитель: Силикагелевый наполнитель изготовлен из силикагеля, который обладает высокой способностью впитывать запахи и жидкость. Он также менее пыльный по сравнению с глиняным наполнителем и может быть более долговечным.
Био-наполнитель: Био-наполнитель, изготовленный из натуральных материалов, таких как древесные отходы или гранулированный сорбент, является экологически чистым вариантом. Он обычно более безопасен для кошек и окружающей среды, но может иметь менее эффективные свойства впитывания.
Растительный наполнитель: Наполнители на основе растительных волокон, таких как измельченная древесина или гранулированный кукурузный крахмал, предлагают еще один экологически чистый вариант. Они часто биоразлагаемы и безопасны для использования, хотя и могут быть менее эффективными в поглощении запахов.
При выборе наполнителя для кошачьего туалета важно учитывать индивидуальные потребности вашего кота, а также ваш личный комфорт и предпочтения. Экспериментируйте с различными видами наполнителей, чтобы найти тот, который лучше всего подходит для вас и вашего питомца.
Та пошта, яку ми всі з вами знаємо, зараз дуже відрізняється від перших поштамтів у Миколаєві. Зараз ми всі користуємося поштовими послугами тільки для надсилання посилок. Рукописні листи ми вже давно не надсилаємо один одному. Для зв’язку ми маємо мобільні телефони, відеодзвінки, месенджери. Але раніше пошта була єдиним способом зв’язатися із родичами чи знайомими, які проживали в інших містах.
Якою була перша миколаївська пошта і коли вона з’явилася. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Перші листоноші
Перші спроби організації перших поштових послуг у Миколаєві датуються кінцем 18 століття. Проте, перші листоноші з’явилися не в Миколаєві, а Ольвіополі (Первомайську). Це була викликана тим, що Катерина II відправила лист із результатами переговорів між Росією та Туреччиною. Шлях, яким він їхав, став першим у Миколаївській області поштовим трактом. Протягом багатьох років цією дорогою доставлялися листи та посилки.
Новий поштовий тракт пов’язував Ольвіополь, Бендери, Ясси та Бухарест. Історики визначили, що Ольвіопольська пошта була першим поштовим відділенням на півдні України.
У Миколаєві перше відділення пошти з’явилося 1789 році. Будинок першого поштамту з’явився одночасно з Адміралтейством. Згодом будівлю пошти було зруйновано. На його місці звели житловий будинок.
Як працювала пошта
Процес розвитку поштової справи проходив через різні етапи. Одного разу в місті працювала кінна пошта. Вона доставляла приватну кореспонденцію миколаївців. І це був перший прототип приватної пошти. Пізніше кінну пошту було прийнято до казенного управління. Вона стала частиною державної поштової служби.
У 1830 році було проведено ще одну поштову реформу. За результатом якої було створено 11 поштових округів. Миколаїв належав до Херсонської губернії, та в ньому було створено одну земську поштову контору. У поштовому відділенні працювало 23 особи: поштмейстер, його помічник, бухгалтер, листівник, шість сортувальників (старший та молодший), десять листонош, два охоронці та унтер-офіцер. Ця команда забезпечувала злагоджену роботу миколаївського поштамту.
Тоді державна пошта працювала за символічну оплату. Утримувалися державні поштові відділення за кошти скарбниці. Тому їхні послуги коштували копійки. Але водночас із державною поштовою службою з’явилася приватна пошта. Їхні послуги коштували дорожче, оскільки це був єдиний дохід поштових перевізників. Вони не мали шансів отримувати дотації від держави.
Організувати приватну пошту міг будь-хто охочий, але на них поширювалися такі ж правила, як і для державних поштових відділень. До цих правил належала регламентація робочого часу, кількість коней на пошті, швидкість перевезення. Наприклад, на зміну коней та обмін кореспонденції мало йти 15 хвилин і не більше. На обід чи вечерю приділялася година часу, а на сніданок 30 хвилин.
Приватні поштамти поєднували свою пряму діяльність разом з перевезенням людей. І доставлення виконували швидше за своїх конкурентів. На той час, у Херсонській губернії та Миколаївській області основну частину поштових доставлень та перевезення населення, займалися лише приватні компанії. Частка державної пошти на ринку була дуже маленькою. З чим саме це пов’язано достеменно не відомо. Швидше за все, приватні фірми пропонували найкращі умови доставлення, попри високу вартість.
Як виглядали перші листоноші
У наш час співробітники державної пошти та листоноші не носять якоїсь особливої форми. Максимум світловідбивальний жилет блакитного кольору. Але на початку появи пошти миколаївські листоноші носили повноцінну форму, яка слугувала їхньою відмінністю.
Варіант форми затвердили наприкінці 1818 року. Було ухвалено рішення, що форма листоноші складатиметься з червоного суконного каптана, білого пояса. Одягався каптан поверх звичайного одягу. Але вона мала бути витримана в темних тонах. Чорні штани, біла сорочка. Кашкет також був червоного кольору.
Колір був обраний не випадково. Так листоноші виділялися з натовпу перехожих, і всім учасникам дорожнього руху їх було видно. Те, що це саме працівник поштової служби було зрозуміло по мідній бляхі з гербом країни. Листоноші носили її на грудях, так щоб усі могли бачити її. А через плече — поштова сумка.
У 1932 році було вирішено змінити одяг листоноші. Яскраві каптани змінили на палеві жакети, зелені панталони та чорні чоботи.
Робоча форма належала як людям, так і коням. На поштових коней віщали дзвіночок. Розташовувався він під дугою. Використовувати такий дзвіночок для інших коней було заборонено. За всім цим стежив Поштовий департамент. Усіх, хто порушував правила, оштрафували.
До навичок листоноші особливих вимог не оголошувалося. Усі їхні вміння мали бути в межах їхніх обов’язків. Винятком були співробітники прикордонних поштових відділень. До їхнього обов’язку входило знання іноземних мов. За це їм належала доплата.
Відсутність поштових скриньок
Попри стрімкий розвиток поштової справи, на Миколаївщині, довгий час були відсутні поштові скриньки. З цим була пов’язана вся складність із відправкою та доставкою листів. Так як, не можна було їх просто кинути під парканом. Хоча й адрес точних тоді теж не було. Першу свою назву вулиці отримали лише 1835 року. До цього залишати листи на адреси було неможливо.
Вирішили доставляти листи в магазинчики. Поштові контори домовилися з власниками магазинів, що вони складатимуть листи, а одержувачі їх забиратиму. І туди ж миколаївці приносили листи на відправку. Співробітник майже щодня обходив такі точки та забирав листи.
Гірша ситуація в сільській місцевості. Оскільки там магазинів не було або поштова служба не укладала з ними договір. Населення саме намагалося розв’язати це питання і самостійно встановити поштову скриньку. Хоча на той момент у Миколаївській області вже було 18 відділень зв’язку та жодної поштової скриньки.
На шляху до сьогодення
До нової реформи доставлення пошти за межі області займало багато часу. І коштувало досить дорого. У 1873 році доставлення кореспонденції почало відбуватись залізничним способом.
До звичайних пасажирських поїздів чіплявся поштовий вагон, який перевозив кореспонденцію. На залізничних станціях були приміщення для зберігання пошти, але вони були лише складом. Надіслати листа або телеграму з вокзалу було не можна. Вся пошта у вагонах була опечатана у спеціальні мішки. Дорогою кореспонденцію ніхто не обробляв, не сортував. Супроводжувальний був, але він стежив лише за збереженням вантажу. Поява перевезення пошти залізницею призвела до того, що поштові тракти залишилися в минулому.
Відправлення пошти залізницею регламентувалося спеціальним указом, який обмежував роботу поштамтів у деяких моментах.
Крім залізниці, пошту також доставляли водним шляхом. Річкою Південний Буг відбувалось доставлення пошти до Вознесенську. Такий вид доставлення був дуже популярним, хоч і мав свої недоліки. Користуватися водним способом можна було не цілий рік. Лише з квітня до жовтня. Доставлення здійснювалася майже щодня.
Популяризація водної пошти була спричинена тим, що власники пароплавів отримували додатковий дохід та пільги з перевезення кореспонденції.
У міру того, як розвивалися і змінювалися транспортні засоби, змінювалися і способи поштового доставлення. Коли в Миколаєві з’явилися перші автомобілі, поштові перевезення лягла на їхні плечі. А доставку залізницею здійснювалася лише на великі відстані.
Зараз поштові посилки доставляються всіма можливими способами: автомобілями, літаками, пароплавами.І строки доставлення стали значно коротшими.
Это стильный и практичный аксессуар, который иногда не так просто выбрать, как может показаться на первый взгляд. Жителям Николаева стоит ответственно подойти к выбору, ведь сумки женские отличаются разнообразием моделей и цветовых предложений. Важно разобраться в этом вопросе детальнее.
Как выбрать лучшую сумку?
Цель покупки. Это может быть сумка для повседневной носки, для работы или учебы, для особых случаев.
Материал. Прочным и самым долговечным (и дорогим) решением является кожа. Мягкой и приятной на ощупь считается замша, но этот материал не столь практичный, как кожа. Пользуются популярностью сумки из текстиля из-за своей доступности.
Размер сумки. Для особых случаев стоит подбирать компактную сумку, а для учебы и работы – модель побольше.
Практичность. Это важный критерий, который предполагает обзор количества отделений и карманов, удобную застежку и ручку комфортной длины.
Качество. Это характеристика касается ровных швов, хорошей фурнитуры. Сумка должна прекрасно держать форму. Визуально также никаких дефектов не должно быть (потертостей, царапин, например).
Брендовые сумки
Известным и популярным брендом считается Guess. Такая сумка guess женская станет прекрасным подарком или долгожданной покупкой себе любимой. Несколько рекомендаций помогут сделать правильный выбор:
важно определиться с бюджетом, ведь производитель предлагает варианты на разные суммы;
доступны вариации в разных стилях: от неизменной классики до современных новинок. Вам остается выбрать, какой стиль ближе;
производитель чаще всего для изготовления женских сумок использует такие материалы: кожу, замш, текстиль, синтетику;
бренд предлагает сумки разных размеров и форм. Тоже можно сказать о цветовой раскраске, ведь это могут быть как нейтральные, так и яркие цвета.
Популярностью пользуются такие модели бренда Guess: Satchel (классическая сумка через плечо), Crossbody (компактная сумка через плечо), Tote (вместительная модель для повседневной носки), Shopper (прочная сумка), Clutch (для особых случаев, элегантная модель).
Чтобы купить подлинную сумку, а не подделку, важно смотреть на цену и качество, ровный логотип, фурнитуру, упаковку. В этом случае мелкие детали имеют значение.
Делая покупку на сайте INTERTOP, вы будете уверенны в качестве и подлинности продукции. Важно всегда выбирать проверенный и безопасный портал с отзывами реальных покупателей.
Где купить женскую сумку?
Не нужно бояться экспериментировать. На портале INTERTOP жители Николаева смогут подобрать женскую сумку, которая точно понравится и подойдет вашему стилю. Безупречное качество и богатый ассортимент, выгодные цены – все это и многое другое получают пользователи INTERTOP. Ваш онлайн-шопинг станет еще приятнее благодаря бонусной программе лояльности. Больше выгодных предложений представлено в мобильном приложении INTERTOP.
Учитывая выше перечисленные советы, вы сможете выбрать действительно стильную и качественную женскую сумку. При правильном уходе изделие прослужит не один сезон, радуя своим великолепием.
Первые механические часы были изобретены в Танском Китае в 725 году н.э. Потом эта технология перекочевала к арабам. До первых механических часов в мире уже существовали другие варианты — песочные часы, солнечные часы.
Еще раньше люди определяли время по положению солнца на небе. Сейчас же мы уже не пользуемся этими допотопными методами. У нас есть механические, электронные, умные часы. Но всегда было время, когда это произошло впервые. Первые городские механические часы появились в Николаеве в 1819 году. Больше на mykolaiv-future.com.ua.
Английский мастер
Многие изменения в городе начали происходить именно при правлении адмирала Грейга. И появление городских часов тоже инициирован Грейг. Местом для них послужила центральная площадь.
Управлением Николаева было решено, что доверить такое важное дело нужно только лучшему мастеру часового дела. Среди десятков мастеров было выбрано английского мастера Поля Филиппа Барро. На выбор часовщика также повлияло и то, что николаевские мореплаватели, и не только, хорошо знакомы с фирмой Барро. Основным видом деятельности Барро было изготовление морских хронометров. Это очень сложное дело, которое требует невероятной точности. И когда Грейге решил заказать городские часы именно у Барро, то за качество можно было не волноваться.
Часовой гигант
Механизм первых николаевских городских часов был очень большим и громоздким. Для того времени он был поистине гигантским. Что и принесло с собой массу проблем.
В 1819 году здание городского магистрата решили отреставрировать, и в нем разместить первые часы. Но само размещение было не таким уж и простым. Помимо часового механизма еще располагался колокол весом одна тонна. По колоколу был молот весом в 20 килограмм. А сами часы приходят в движение благодаря двум гирям. Одна гиря весила 192 килограмма, а вторая 66 килограмм.
Заводить часы необходимо было два раза в сутки. Для этого в городе был отдельный человек, который занимался этим.
Качество часов было настолько идеальным, что за все время существования их ни разу не чинили. Только механизм чистили один раз в 25 лет. Английский мастер сумел создать уникальный и невероятный механизм, который безупречно проработал долгие годы. Он бы работал и до нашего времени, но их жизненный путь закончился вместе с городским магистратом на котором они были установлены.
Загадочное исчезновение
Магистрат, которые располагался на современной Соборной площади, было первым строением в городе. Оно было создано еще при Потемкине. По истине шикарное и великое здание для того времени. Но, по необъяснимым причинам в 1936 году было решено снести здание магистрата. Историки имеют расхождения в причинах этого решения. Но вместе с магистратом исчезли и первые городские часы. Уникальный английский механизм бесследно пропал. И никто не знает куда.
Одни историки утверждают, что механизм вывезли в другой город. Кто-то говорит, что его сдали на металлолом. Ведь был невероятно тяжелый и громоздкий. Денег можно было получить немало. Колокол, молот, гири — все весило немало.
Сведений что механизм вернулся к его создателю — Барро — нет. Скорее всего его действительно уничтожили. Это большая утрата для истории города. Хотя мало кто о ней знает.
Вообще история часов в Николаеве полна секретов и загадок. На фотографиях города, которые датируются концом 19-го века, видно еще одни механические часы на колокольне Адмиралтейского собора. Но информации о них в городском архиве не сохранилось. Кто их создал, когда они были установлены, какой механизм имели — неизвестно. Также и не известно куда и когда они пропали. На фотографиях адмиралтейства 20-го века их уже нет. Они исчезли.
Такая же участь постигла и первые электронные городские часы. Установлены они были на газоне возле здания областного комитета партии Украины. Вокруг циферблата были высажены цветы из которых слагалось слово «Слава КПСС». Просуществовали часы тоже не долго. Их разобрали когда завершилось строительство главного почтамта на центральной площади. На здании почтамта установили новые электронные часы, которые были видны каждому.
А часы из газона исчезли в конце 90-х годов. Куда и почему снова неизвестно. Возможно их постигла та же участь, что и английский механизм — их сдали на металлолом. Печальная участь, ведь они могли пополнить коллекцию местного краеведческого музея.
