Географічне розташування Миколаївської області значно вплинуло на її рід занять. Великі посівні поля призвели до того, що Миколаївщина стала однією з головних житниць країни. А морське сусідство зумовило появу портів по всій області. Більше на mykolaiv-future.com.ua.

Головний порт області – Миколаївський морський торговельний порт. Він є одним із найстаріших портів в Україні. Також, він виступає провідним державним підприємством у транспортній галузі України.

Головне завдання Миколаївського морського торговельного порту полягає у переробці, доставці імпортних, експортних та каботажних вантажів. Також через порт проходять іноземні судна транзитом до інших країн світу. Ці судна везуть на своєму борту не лише зернові культури.

Історія створення

Життєвий шлях порту почався ще далекого 1789 року. Перший варіант порту звався Вільна гавань. Його відкрили на лівому березі Інгулу, поруч із будинком адміралтейства.

Навігаційні навички моряків на той час були ще на низькому рівні, і це призвело до того, що порт довелося перевести до району Попової балки. Сталося це 1821 року. Будівництво нових пристаней коштувало міста 64 тисячі рублів. Досить велика сума для того часу. Але це дозволило створити місце, яке здатне розмістити у себе десятки суден.

Через свою стратегічну значущість, Миколаїв та його верф були закриті від сторонніх очей. Завдяки адміралу фон Глазенапу місто стало відкритим для іноземних моряків. Це стало тим, що миколаївський порт зі звичайного став торговим. Тоді на його території відбувалися торгові операції. І 1862 року у порту відкрилася митниця 1-го класу.

Миколаїв розвивався семимильними кроками. І вантажообіг Миколаївського порту також зростав. У 1875 році експортний вантажопотік становив 184 тисячі тонн. А до кінця 1913 року він збільшився до 2 мільйонів тонн. Розвиток порту був просто немислимим. За п’ятдесят років звичайний провінційний порт, єдиною метою якого було обслуговування суднобудівних потреб, перетворився на справжнього портового гіганта тих часів.

До початку Першої світової війни Миколаївський комерційний порт був третім за величиною у Росії. Найбільшими були лише Одеський та Петербурзький порти.

Головним експортним продуктом були зернові культури. І тут рівних Миколаївському порту не було. 80% вантажообігу складали саме сипкі зернові культури. Це зумовлювалося великим посівним потенціалом Миколаївської області. У зв’язку з цим у 1930 році на території порту було збудовано найбільший у Європі елеватор.

Сучасне життя порту

Незважаючи на стрімкий розвиток інших портів України, Миколаївський морський торговельний порт продовжує залишатися одним із найкращих у країні. Хоча так було не завжди. Після розвалу Радянського союзу Миколаївський порт зазнав невдач. Йому знадобилося кілька років, щоб повернути свою колишню міць. 

Так, у 2008 році його вантажообіг становив 9,2 мільйона тонн. І це стало рекордним показником порту. За що він був удостоєний нагороди «Золота тонна». Таким чином, Миколаївський порт відзначили серед інших портів країни.

Потужність порту призвела до того, що він став бажаним для приватних компаній. Завдяки цьому, в 2018 році розвантажувально-вантажні компанії здійснили перевалки вантажів в обсязі 30 мільйонів тонн. І знову значну масу становили зернові культури. У 2019 році на території порту могло зберігатись понад 140 мільйонів тонн зерна.

Протягом багатьох років Миколаївський комерційний порт продовжує тримати за собою звання одного з найбільших портів півдня України, через який відбувається перевалка зернових культур.

Миколаївський морський порт є бюджетотворчим підприємством регіону. Це є необхідним для Миколаївської області.