Екологи всього світу погоджуються, що громадський транспорт набагато “корисніший” для світу, ніж персональний автомобіль. На свою користь вони наводять безліч аргументів, які вже зуміли переконати мешканців багатьох країн пересісти на громадський транспорт. Це і зменшення кількості вихлопів в атмосферу, і скорочення пробок у великих містах, і підтримка працівників комунального транспорту. У деяких країнах пішли ще далі. Почали використовувати екологічну альтернативу громадському транспорту. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
У Миколаєві поки що ця сфера не надто розвинена. Але миколаївці повсемісно пересідають на альтернативні варіанти транспорту. Причиною цього могла стати світова пандемія Covid-19 і суттєве подорожчання проїзду.
Протягом уже багатьох років у Миколаєві курсують маршрутні таксі по 96 маршрутам, які охоплюють все місто та трохи передмістя. Також, для зручності миколаївців є п’ять маршрутів трамваїв та чотири маршрути тролейбусів.
Що вибрали миколаївці
Упродовж останнього часу все частіше на вулицях міста можна побачити містян на електросамокатах. Поштовхом для цього могло стати те, що у 2021 році в місті з’явився прокат електросамокатів. “Відскануй та їдь” – слоган прокату. Через досить високу вартість миколаївці брали блакитні електросамокати лише щоб покататися містом як екскурсією. Хоча легкість, з якою їх можна було орендувати, приємно вражала всіх. Але вони в основному розташовувалися у центрі міста. І поїхати електросамокатом далеко не виходило.
Випробувавши нововведення миколаївці вирішили придбати собі такі ж пересувні засоби. І тепер все частіше містяни їздять містом на електросамокатах.
У місті є десятки великих і дрібних магазинів електротехніки, які дають можливість придбати електросамокат.
Попри зручності електросамоката, вони не мають користі для здоров’я людини, оскільки мінімізують активність. Інша річ велосипеди. Використання велосипедів у якості пересувного засобу, несе в собі більше користі для здоров’я людини.
У Миколаєві є кілька пунктів прокатів велосипедів. Один із найбільших знаходиться на Центральному проспекті. Там можна орендувати велосипед на різний період. Якщо електросамокат можна було взяти на прокат на кілька десятків хвилин, то велосипед можна брати на тривалу оренду.
Велосипеди є більш екологічним видом транспорту. Вони не споживають жодної енергії та не виробляють викидів в атмосферу.
Хоча для переміщення містом велосипедом варто знати елементарні правила дорожнього руху. Адже, якщо електросамокат може їздити тротуарами, то велосипед повинен пересуватися проїжджою частиною. На жаль, у місті відсутні велосипедні доріжки у достатній кількості.
А чи є користь?
Користь альтернативного транспорту для екології є безперечною. Електросамокати стали оснащувати сонячними батареями, які роблять їх абсолютно нешкідливими для екології. Для здоров’я людини велосипеди несуть більше користі, аніж електросамокати. Вони сприяють зміцненню серцевого м’яза, загального тонусу організму. Але чи корисний альтернативний громадський транспорт для міста? Ні.
У Миколаєві є 96 маршрутів маршрутних таксі. На кожному маршруті є 6-8, а іноді й 10 маршруток. А це вже понад сім сотень водіїв. Якщо більшість миколаївців пересадять на велосипеди та самокати, то багато перевізників збанкрутують. Як наслідок не буде надходжень до бюджету міста, і станеться стрибок безробіття. А це погано для економічного стану міста та області.
У цьому полягає парадокс – те, що корисно для екології та людини, може бути небезпечним для економіки.
Географічне розташування Миколаївської області значно вплинуло на її рід занять. Великі посівні поля призвели до того, що Миколаївщина стала однією з головних житниць країни. А морське сусідство зумовило появу портів по всій області. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Головний порт області – Миколаївський морський торговельний порт. Він є одним із найстаріших портів в Україні. Також, він виступає провідним державним підприємством у транспортній галузі України.
Головне завдання Миколаївського морського торговельного порту полягає у переробці, доставці імпортних, експортних та каботажних вантажів. Також через порт проходять іноземні судна транзитом до інших країн світу. Ці судна везуть на своєму борту не лише зернові культури.
Історія створення
Життєвий шлях порту почався ще далекого 1789 року. Перший варіант порту звався Вільна гавань. Його відкрили на лівому березі Інгулу, поруч із будинком адміралтейства.
Навігаційні навички моряків на той час були ще на низькому рівні, і це призвело до того, що порт довелося перевести до району Попової балки. Сталося це 1821 року. Будівництво нових пристаней коштувало міста 64 тисячі рублів. Досить велика сума для того часу. Але це дозволило створити місце, яке здатне розмістити у себе десятки суден.
Через свою стратегічну значущість, Миколаїв та його верф були закриті від сторонніх очей. Завдяки адміралу фон Глазенапу місто стало відкритим для іноземних моряків. Це стало тим, що миколаївський порт зі звичайного став торговим. Тоді на його території відбувалися торгові операції. І 1862 року у порту відкрилася митниця 1-го класу.
Миколаїв розвивався семимильними кроками. І вантажообіг Миколаївського порту також зростав. У 1875 році експортний вантажопотік становив 184 тисячі тонн. А до кінця 1913 року він збільшився до 2 мільйонів тонн. Розвиток порту був просто немислимим. За п’ятдесят років звичайний провінційний порт, єдиною метою якого було обслуговування суднобудівних потреб, перетворився на справжнього портового гіганта тих часів.
До початку Першої світової війни Миколаївський комерційний порт був третім за величиною у Росії. Найбільшими були лише Одеський та Петербурзький порти.
Головним експортним продуктом були зернові культури. І тут рівних Миколаївському порту не було. 80% вантажообігу складали саме сипкі зернові культури. Це зумовлювалося великим посівним потенціалом Миколаївської області. У зв’язку з цим у 1930 році на території порту було збудовано найбільший у Європі елеватор.
Сучасне життя порту
Незважаючи на стрімкий розвиток інших портів України, Миколаївський морський торговельний порт продовжує залишатися одним із найкращих у країні. Хоча так було не завжди. Після розвалу Радянського союзу Миколаївський порт зазнав невдач. Йому знадобилося кілька років, щоб повернути свою колишню міць.
Так, у 2008 році його вантажообіг становив 9,2 мільйона тонн. І це стало рекордним показником порту. За що він був удостоєний нагороди “Золота тонна”. Таким чином, Миколаївський порт відзначили серед інших портів країни.
Потужність порту призвела до того, що він став бажаним для приватних компаній. Завдяки цьому, в 2018 році розвантажувально-вантажні компанії здійснили перевалки вантажів в обсязі 30 мільйонів тонн. І знову значну масу становили зернові культури. У 2019 році на території порту могло зберігатись понад 140 мільйонів тонн зерна.
Протягом багатьох років Миколаївський комерційний порт продовжує тримати за собою звання одного з найбільших портів півдня України, через який відбувається перевалка зернових культур.
Миколаївський морський порт є бюджетотворчим підприємством регіону. Це є необхідним для Миколаївської області.
Перші згадки про алкогольні напої датуються 7000 років до нашої ери. І її батьківщиною вважається Китай. Алкоголь вони створювали з рису, меду та фруктів. Внаслідок чого виходила рисова медовуха. Так само робили вино з ріпаку. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
По всьому світу археологи знаходять підтвердження того, що алкоголь супроводжував людство практично від початку його існування. В Ольвії неодноразово знаходили посудини для вина.
За всі роки алкоголь зазнав ряду змін. Який, переважно, стосується упаковки алкоголю.
Алкогольний промисел не минув й Миколаївської області. Хоча довго таке поняття, як алкоголь зовсім був відсутній у лексиконі населення. У Стародавній Русі алкоголь не був поширений. Вино існувало лише причастя і привозилось з Візантії. Люди вживали лише слабоалкогольні напої. На приклад меду або квасу, що забродив. Популяризацію у вживанні алкоголю розпочав Микола I, який легалізував продаж та виробництво алкоголю з метою поповнення скарбниці.
Де у місті подавали алкоголь
Після того, як Миколаїв перестав бути “закритим” містом у ньому почали з’являтися готелі, заїжджі будинки, шинки. До міста стали заїжджати іноземні моряки та торговці, які потребували ночівлі, обіду та розваг.
На той час ресторани та розважальні заклади ділилися на два типи: для забезпечених громадян та для робітничого класу. Відрізнялися вони по вигляду.
Ресторани для забезпечених громадян та іноземців були охайними, чистими. Алкоголь там подавався, як правило, імпортний. Через це він і коштував досить дорого. Здебільшого це було вино, коньяк, ром.
У закладах подавався дешевий алкоголь. Часто він був самопальним. Це було домашнє пиво, самогон, медовуха. Робітники любили ще горілку. Найдешевшу та звичайнісіньку, яку в народі прозвали “червона голівка”. Через те, що пляшка мала червоний ковпачок. До пива миколаївці звикли поступово.
Сільський алкогольний промисел
У селах Миколаївської області не було ні ресторанів, ні шинків. Сільським мешканцям самостійно доводилося вирішувати питання із алкоголем. І на допомогу їм у цьому прийшов унікальний винахід – самогонний апарат.
На початку 19 століття було винайдено перший самогонний апарат. А у селах часто їх робили самостійно. Для цього потрібен був змійовик, трубка та великий бутель або залізна бочка. У такий спосіб люди гнали самогон. Але через те, що люди тоді часто жили впроголод, алкоголь робили з усього, що траплялося під руки. Це були і картопляні очищення, і буряки що підгнили, і прокислі ягоди, і кукурудзяне лушпиння та інші продукти і відходи.
Такий вид алкоголю був найпопулярнішим у сільській місцевості. В основному через свою міцність та низьку витратність. Рідше у селах варили пиво. Частіше всього це робилось напередодні якогось свята. Весілля, наприклад. В основному пиво варили для жінок, яким було не властиво вживати міцні напої.
Коли в Російській імперії почав діяти сухий закон, багато самогонників закопували горілку в саду або на задньому дворі, щоб приховати її від поліції.
Перші алкогольні заводи
Довгий час у Миколаєві не могли налагодити виробництво алкогольних напоїв. До Першої світової війни виробництво алкоголю на Миколаївщині було “кустарним” або підпільним. Сертифікований алкоголь завозили з-за кордону чи столиці.
Перший завод з виробництва алкоголю відкрився у Миколаєві у 1901 році. Він називався “Казенный виний склад №3”. Знаходився він на вулиці Соборна, 69. Після жовтневої революції він змінив назву на “Виноробну філію Центрдержспирту”.
Під час німецької окупації завод зупинив свою роботу і на його території був концентраційний табір. Після війни завод поновив виробництво алкогольних напоїв. І проіснував до 2010 року.
Виробництво вина Миколаїв – актуальний вид діяльності. Оскільки на території області є потужні насадження винограду. Наприклад, у Коблево.
Перший пивзавод відкрився у місті лише у 1939 році. Було вирішено збудувати його на базі Миколаївського заводу мінеральних вод. Під час німецької окупації завод припинив свою роботу. А потім взагалі був підірваний. Лише 1944 року було вирішено його відбудувати. Не чекаючи допомоги держави, працівники самотужки полагодили все обладнання пивного цеху. І лише у 1946 році випустили першу партію пива. Скрізь у місті відкривалися пивні. Виробництвом пива стали займатись серйозно. У 1948 план з виробництва було перевиконано на 136%.
Радіокеровані технології відіграють важливу роль у сучасній військовій стратегії, забезпечуючи безпрецедентний контроль та гнучкість в управлінні різними пристроями, від дронів до роботизованих систем. RadioMaster TX12, завдяки своїм компактним розмірам і просунутим функціям, є одним із передових рішень у цьому напрямку, дозволяючи військовим операторам ефективно керувати широким спектром радіокерованого обладнання.
Основні технічні характеристики RadioMaster TX12
RadioMaster TX12 відрізняється низкою технічних особливостей, що роблять його ідеальним інструментом для військових операцій:
Діапазон частот та потужність передачі. TX12 працює в діапазоні частот 2.4 GHz, що забезпечує надійне та стабільне з’єднання на значні відстані. Це особливо важливо для операцій в умовах, де потрібний далекий зв’язок між оператором та пристроєм.
Підтримка множини протоколів. Передавач сумісний із більш ніж 40 різними протоколами, що дозволяє йому керувати різноманітним радіокерованим обладнанням без необхідності кількох пристроїв керування.
Інтерфейс та налаштування. Сенсорний екран та програмовані кнопки роблять TX12 зручним у налаштуванні та використанні, навіть у польових умовах. Вбудовані функції кастомізації дозволяють адаптувати контролер до специфічних завдань та переваг оператора.
Переваги використання RadioMaster TX12 у військових операціях
Мобільність та компактність. TX12 відрізняється невеликими розмірами та легкою вагою, що робить його ідеальним для мобільних операцій та використання у польових умовах, де кожен грам обладнання на рахунку.
Надійність зв’язку. Висока стабільність та широкий діапазон дії забезпечують надійний зв’язок навіть в умовах перешкод, що критично важливо для військових операцій, що потребують постійного контролю та швидкої реакції.
Безпека використання. TX12 включає функції шифрування та захисту даних, що запобігає можливості перехоплення сигналів та несанкціонованого доступу, забезпечуючи безпеку важливої оперативної інформації.
Застосування RadioMaster TX12 у різних військових сценаріях
RadioMaster TX12 знаходить своє застосування в багатьох військових операціях, кожна з яких вимагає надійності та гнучкості:
Розвідувальні місії. TX12 часто використовується для керування дронами, що відправляються на розвідувальні місії. Його здатність підтримувати стабільний зв’язок на великі відстані дозволяє операторам отримувати важливу інформацію про ворожі позиції та пересування без ризику для життя солдатів.
Координація дій наземних та повітряних роботів. У разі сучасної війни, де на полі бою присутні як наземні, і повітряні роботизовані системи, TX12 дозволяє операторам ефективно координувати їхні дії. Це покращує загальну тактичну картину та дозволяє більш точно виконувати завдання.
Підтримка тренувальних програм. TX12 також застосовується у навчальних цілях для тренування військового персоналу, дозволяючи їм освоювати управління різними типами дронів та іншої техніки в безпечному та контрольованому середовищі.
Інтеграція RadioMaster TX12 з іншими військовими системами
Інтеграція TX12 з іншими військовими системами розширює його функціональність та покращує загальну ефективність військових операцій:
Системи контролю та навігації. TX12 може бути інтегрований з GPS та іншими навігаційними системами для підвищення точності управління та координації. Це особливо важливо при виконанні складних маневрів та в умовах обмеженої видимості.
Комунікаційні та інформаційні системи. Взаємодія TX12 з військовими інформаційними мережами дозволяє операторам отримувати та передавати дані у реальному часі, що покращує координацію та дозволяє більш ефективно реагувати на зміни в оперативній обстановці.
RadioMaster TX12 є важливим інструментом в арсеналі сучасної армії, сприяючи підвищенню ефективності та безпеки військових операцій. Передавач має потенціал для подальшого розвитку та інтеграції, що може значно покращити оперативні можливості збройних сил. У майбутньому, з урахуванням усіх викликів та можливостей, TX12 може стати ще більш значущим елементом військової стратегії, зміцнюючи свої позиції як надійний та багатофункціональний радіокерований передавач.
Технології проникають у всі сфери життя людини, роблячи її комфортним та ефективним. Одним із інновацій вважається Smart-управління у моделях No Frost. Інновація забезпечує оптимальні умови зберігання продуктів та допомагає контролювати техніку за допомогою мобільного пристрою.
Розумне керування температурою
Регулювання температури в холодильнику No Frost дозволяє легко виставляти необхідні показники всередині техніки. Це корисно, коли потрібна точна підтримка оптимальних умов зберігання різних видів продуктів. За допомогою програми на смартфоні користувачеві доступний моніторинг поточної температури у пристрої, а також внесення змін до режиму роботи. Наприклад, встановлюйте низькі показники для м’яса та риби, щоб запобігти їх псуванню. Також можна підвищувати температуру для овочів та фруктів для збереження їхньої свіжості. Деякі моделі оснащені датчиками, що автоматично реагують на зміни показників усередині та зовні. Завдяки цьому забезпечуються стабільніші умови зберігання продуктів. Їжа довго залишається свіжою, навіть якщо холодильник Samsung No Frost часто відкривається. Також функція діє за умови, коли техніка переповнена м’ясом чи овочами.
Розумне планування запасів
Планування запасів допомагає ефективно керувати кількістю продуктів та запобігати нестачі необхідних інгредієнтів. Ця можливість особливо корисна для зайнятих людей, які не мають зайвого часу для відвідування магазинів. Головною особливістю планування запасів вважається інтеграція з мобільним додатком, який пов’язаний із пристроєм. Створюйте списки продуктів, які знаходяться в холодильнику, та стежте за їх залишками зі смартфона. Деякі моделі обладнані функцією сканування штрих-кодів. Це робить процес додавання позицій до списку ще зручнішим. Також є повідомлення про необхідність поповнення запасів. Завдяки цьому можна уникнути ситуацій, коли закінчуються основні інгредієнти для приготування конкретних страв. Це значно заощаджує час та зусилля, витрачені на несподівані походи до магазину.
Інтеграція з іншими пристроями
Розумні домашні системи стають все популярнішими. Можливість інтеграції техніки підвищує зручність та ефективність її використання. Зв’язок холодильника із голосовими помічниками допомагає керувати технікою, задаючи команди. Це можуть бути:
запит інформації про стан запасів продуктів;
встановлення температурних режимів.
Smart-управління в холодильниках No Frost відкриває нові горизонти у сфері зручності та ефективності зберігання запасів. Інновація дозволяє контролювати умови зберігання та інтегрувати пристрій у домашню систему.
Щоб нога під час тренувань була в правильному положенні, потрібне відповідне взуття. Так, для вільної боротьби, самбо, греко-римської боротьби потрібні борцовки з підтримкою гомілкостопа, а для футболу – кросівки, що забезпечують зчеплення з поверхнею.
Особливості борцовок
Борцовки необхідно використовувати всім, хто займається єдиноборствами. Це не залежить від рівня професіоналізму спортсменів, вагової категорії та віку.
Спеціальне взуття виконує відразу кілька завдань:
підтримує стійкість;
дає рівновагу борцю;
додає впевненості стійці;
захищає від травми стопи;
підтримує суглоб гомілки.
Немає ідеальної формули борцовок. Наприклад, роздільна підошва додає мобільності та маневреності бійцю завдяки імітації босої ноги. А суцільна підошва покращує зчеплення з поверхнею.
4 найкращих бюджетних борцовок відомих брендів
Борцовки різних виробників відрізняються основними характеристиками та дизайном. У будь-якому разі – вони спрямовані на підтримку ноги під час боротьби.
Asics Matflex 4.0
Якщо ви шукаєте найкращий бюджетний варіант, то Asics Matflex 4.0 ідеально для цього підходять. Особливості цих борцовок:
досить широкі, щоб нога комфортно фіксувалася;
мають роздільну підошву з двох частин;
дають оптимальне зчеплення з підлогою.
Для кращої повітропроникності на носку взуття розташована сітка. Використовувати такі кросівки можна і новачкам, і професійним спортсменам.
Adidas Mat Wizard 4
Універсальні кросівки для вільної та греко-римської боротьби – Adidas Mat Wizard 4. Їхні особливості:
підошва дає хороше зчеплення;
матеріал Mesh Upper пропускає повітря і забезпечує стабільність;
передбачена фіксація п’яти та поліпшена посадка.
Виробники використовують спеціальну плівку для захисту передньої частини взуття. Додатково це покращує опору та цілісність стопи.
Nike Inflict 3
Для борцовок Nike Inflict 3 використовують нубук і повітропроникну сітку. Матеріали не заважають рухатися, але дають оптимальну міцність взуття. Завдяки їм повітря добре циркулює, а ноги залишаються сухими.
Проміжна підошва дає амортизацію і знижує навантаження на ногу. А схема шнурівки унеможливлює мимовільне розв’язування.
Asics Matflex 6 GS STONE
Для любителів нетипових дизайнів підійдуть Asics Matflex 6 GS STONE. Тут виробник використовує оригінальні колірні поєднання: наприклад, персиковий і сірий відтінки. Особливості таких кросівок:
сітчаста устілка дає додатковий комфорт стопі;
добре циркулює повітря й утримується волога;
додаткова підтримка ноги з’являється через устілку з матеріалу ЕВА.
Зверніть увагу, що кросівки можуть трохи більші за розмір. Під час вибору враховуйте довжину стопи, а не сам розмір.
Де придбати кросівки для боротьби?
Ви можете купити борцовки в спортивних магазинах. Замовити їх можна онлайн, зокрема й на OLX. В онлайн-магазинах у розділі спортивних товарів є інвентар для різного типу тренувань: боксерські рукавиці, капи, гирі та навіть еліпс тренажер для підвищення витривалості й комплексної роботи з м’язами.
Що стосується вибору борцовок, то тут приділяйте увагу насамперед відповідності взуття під вимоги вашої боротьби. Найкращі моделі можна знайти в кожній колекції виробників спортивного взуття.
Спеціальні засоби для котів https://masterzoo.ua/ua/catalog/koti/speczasobi-dlya-kotiv/ роблять турботу про вашого вихованця більш ефективною та зручною. Важливим аспектом догляду за котом є забезпечення бездоганної чистоти туалету. Вибір оптимального туалету та наповнювача відіграє ключову роль у забезпеченні комфортних умов для вашого вихованця та зручності для вас. Давайте розберемося, як зробити правильний вибір.
Як вибрати лоток для котів
Коли справа стосується вибору лотка для кота, важливо враховувати кілька факторів. По-перше, розмір і форма лотка повинні бути придатними для кота. Деякі віддають перевагу більш просторим лоткам, в той час як інші відчувають себе більш комфортно в більш компактних просторах.
Також варто звернути увагу на матеріал, з якого виготовлений лоток https://masterzoo.ua/ua/catalog/koti/tualeti-ta-aksesuari-dlya-kotiv/. Пластикові лотки легше миються, але вони можуть бути менш привабливими для ока і більш схильні до зносу. Лотки з більш міцних матеріалів, таких як кераміка або скло, можуть бути довговічнішими, але вимагають більш ретельного догляду.
Ще одним важливим аспектом вибору лотка є наявність кришки. Криті лотки забезпечують більше приватності для вашого кота і допомагають знизити запахи, проте деякі кішки можуть віддати перевагу відкритим лоткам через відчуття простору.
Види наповнювачів для котячого туалету: як вибрати
При виборі наповнювача для котячого туалету https://masterzoo.ua/ua/catalog/koti/napovnuvachi-dlya-kotiv/ важливо враховувати не тільки переваги вашого вихованця, але й фактори, такі як ефективність у поглинанні запаху, легкість догляду та безпека. Існує кілька основних видів наповнювачів, кожен з яких має свої переваги та недоліки.
Глиняний наповнювач: Глиняний наповнювач є одним із найпоширеніших і найдоступніших видів. Він має відмінну здатність вбирати запахи і рідину, що робить його ідеальним вибором для багатьох котячих господарів. Однак глина може бути запорошеною і вимагати частої заміни.
Силікагелевий наповнювач: Силікагелевий наповнювач виготовлений із силікагелю, який має високу здатність вбирати запахи та рідину. Він також менш запилений у порівнянні з глиняним наповнювачем і може бути довговічнішим.
Біо-наповнювач: Біо-наповнювач, виготовлений з натуральних матеріалів, таких як відходи деревини або гранульований сорбент, є екологічно чистим варіантом. Він зазвичай безпечніший для кішок і навколишнього середовища, але може мати менш ефективні властивості всмоктування.
Наповнювачі на основі рослинних волокон, таких як подрібнена деревина або гранульований кукурудзяний крохмаль, пропонують ще один екологічно чистий варіант. Вони часто біорозкладаються і безпечні для використання, хоча і можуть бути менш ефективними у поглинанні запахів.
При виборі наповнювача для котячого туалету важливо враховувати індивідуальні потреби вашого кота, а також ваш особистий комфорт та переваги. Експериментуйте з різними видами наповнювачів, щоб знайти той, який найкраще підходить для вас та вашого вихованця.
Кредит і кредитна картка – це два різні фінансові інструменти з відмінними умовами використання та способами функціонування.
Позика – це фінансові ресурси та матеріальні активи, що надаються кредитором позичальнику на певний період за певною відсотковою ставкою. Зазвичай це робиться для конкретних потреб на певний термін, який становить 1-5 років. Угода завжди визначає точну суму, і відсотки починають нараховуватися з першого дня після отримання коштів.
При зверненні до банку, слід мати на увазі, його представники можуть зацікавитися, на що саме вам потрібні кошти. Залежно від вашої відповіді, вам буде запропоновано конкретний кредитний продукт.
Наприклад, якщо ви плануєте придбати житло, рекомендується скористатися іпотечним кредитуванням у “Банк Кредит Дніпро”. У випадку з покупкою телефону, телевізора чи холодильника, можна оформити цільовий споживчий кредит.
В чому переваги і недоліки асигнування?
Плюси позики:
Можливо оформити на значну суму, до кількох мільйонів гривень, та на тривалий період;
Існує можливість отримати товари або послуги за необхідності, сплативши за них пізніше;
Для отримання невеликих кредитів не потрібно багато документів.
Мінуси:
Якщо ви вирішите здійснити позикові операції на тривалий період, існує ризик, заплатити банківській установі значно більше, ніж отримали у позику через високі процентні ставки.
Часто банки вимагають наявності застави або поручителя, і це може бути важким завданням.
При отриманні цільового кредиту, гроші можна використовувати тільки для придбання конкретного товару або послуги.
Якщо мова йде про кредитну картку, то вона є більш гнучким варіантом. За допомогою неї можна витрачати гроші на власний розсуд. Проте варто зазначити, що кредитна картка з кредитним лімітом має свої обмеження щодо кількості та суми покупок.
Також важливо зауважити, що використання картки є доречним при оплаті покупок, чи то в інтернеті, чи в магазині через платіжний термінал. Проте, якщо вам потрібні готівкові кошти, картка може не бути найкращим варіантом. Зняття готівки як правило є дорогим заходом, оскільки може бути стягнута комісія у розмірі 4% від суми.
Які переваги та недоліки пов’язані з використанням кредитної картки?
Ось переваги використання кредитних карток:
Можливість отримати позику без додаткових витрат.
Після отримання кредитної картки ви можете звертатися до коштів банку стільки разів, скільки потрібно.
Процес отримання є досить простим, зазвичай вам потрібен лише ваш паспорт та ідентифікаційний номер.
Недоліки включають:
Обмежений кредитний ліміт, який зазвичай не перевищує 100 тисяч гривень (за винятком привілейованих карток для VIP-клієнтів).
Обмежений термін безкоштовного використання коштів за кредитною карткою.
В цілому, обидва ці фінансові інструменти мають свої плюси та мінуси, вибір між ними залежить від індивідуальних фінансових потреб та обставин. У будь-якому, випадку важливо ретельно розглядати умови перед користуванням.Копіювати текстСкопіювати HTMLВиконавВідмовитися
Та пошта, яку ми всі з вами знаємо, зараз дуже відрізняється від перших поштамтів у Миколаєві. Зараз ми всі користуємося поштовими послугами тільки для надсилання посилок. Рукописні листи ми вже давно не надсилаємо один одному. Для зв’язку ми маємо мобільні телефони, відеодзвінки, месенджери. Але раніше пошта була єдиним способом зв’язатися із родичами чи знайомими, які проживали в інших містах.
Якою була перша миколаївська пошта і коли вона з’явилася. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Перші листоноші
Перші спроби організації перших поштових послуг у Миколаєві датуються кінцем 18 століття. Проте, перші листоноші з’явилися не в Миколаєві, а Ольвіополі (Первомайську). Це була викликана тим, що Катерина II відправила лист із результатами переговорів між Росією та Туреччиною. Шлях, яким він їхав, став першим у Миколаївській області поштовим трактом. Протягом багатьох років цією дорогою доставлялися листи та посилки.
Новий поштовий тракт пов’язував Ольвіополь, Бендери, Ясси та Бухарест. Історики визначили, що Ольвіопольська пошта була першим поштовим відділенням на півдні України.
У Миколаєві перше відділення пошти з’явилося 1789 році. Будинок першого поштамту з’явився одночасно з Адміралтейством. Згодом будівлю пошти було зруйновано. На його місці звели житловий будинок.
Як працювала пошта
Процес розвитку поштової справи проходив через різні етапи. Одного разу в місті працювала кінна пошта. Вона доставляла приватну кореспонденцію миколаївців. І це був перший прототип приватної пошти. Пізніше кінну пошту було прийнято до казенного управління. Вона стала частиною державної поштової служби.
У 1830 році було проведено ще одну поштову реформу. За результатом якої було створено 11 поштових округів. Миколаїв належав до Херсонської губернії, та в ньому було створено одну земську поштову контору. У поштовому відділенні працювало 23 особи: поштмейстер, його помічник, бухгалтер, листівник, шість сортувальників (старший та молодший), десять листонош, два охоронці та унтер-офіцер. Ця команда забезпечувала злагоджену роботу миколаївського поштамту.
Тоді державна пошта працювала за символічну оплату. Утримувалися державні поштові відділення за кошти скарбниці. Тому їхні послуги коштували копійки. Але водночас із державною поштовою службою з’явилася приватна пошта. Їхні послуги коштували дорожче, оскільки це був єдиний дохід поштових перевізників. Вони не мали шансів отримувати дотації від держави.
Організувати приватну пошту міг будь-хто охочий, але на них поширювалися такі ж правила, як і для державних поштових відділень. До цих правил належала регламентація робочого часу, кількість коней на пошті, швидкість перевезення. Наприклад, на зміну коней та обмін кореспонденції мало йти 15 хвилин і не більше. На обід чи вечерю приділялася година часу, а на сніданок 30 хвилин.
Приватні поштамти поєднували свою пряму діяльність разом з перевезенням людей. І доставлення виконували швидше за своїх конкурентів. На той час, у Херсонській губернії та Миколаївській області основну частину поштових доставлень та перевезення населення, займалися лише приватні компанії. Частка державної пошти на ринку була дуже маленькою. З чим саме це пов’язано достеменно не відомо. Швидше за все, приватні фірми пропонували найкращі умови доставлення, попри високу вартість.
Як виглядали перші листоноші
У наш час співробітники державної пошти та листоноші не носять якоїсь особливої форми. Максимум світловідбивальний жилет блакитного кольору. Але на початку появи пошти миколаївські листоноші носили повноцінну форму, яка слугувала їхньою відмінністю.
Варіант форми затвердили наприкінці 1818 року. Було ухвалено рішення, що форма листоноші складатиметься з червоного суконного каптана, білого пояса. Одягався каптан поверх звичайного одягу. Але вона мала бути витримана в темних тонах. Чорні штани, біла сорочка. Кашкет також був червоного кольору.
Колір був обраний не випадково. Так листоноші виділялися з натовпу перехожих, і всім учасникам дорожнього руху їх було видно. Те, що це саме працівник поштової служби було зрозуміло по мідній бляхі з гербом країни. Листоноші носили її на грудях, так щоб усі могли бачити її. А через плече — поштова сумка.
У 1932 році було вирішено змінити одяг листоноші. Яскраві каптани змінили на палеві жакети, зелені панталони та чорні чоботи.
Робоча форма належала як людям, так і коням. На поштових коней віщали дзвіночок. Розташовувався він під дугою. Використовувати такий дзвіночок для інших коней було заборонено. За всім цим стежив Поштовий департамент. Усіх, хто порушував правила, оштрафували.
До навичок листоноші особливих вимог не оголошувалося. Усі їхні вміння мали бути в межах їхніх обов’язків. Винятком були співробітники прикордонних поштових відділень. До їхнього обов’язку входило знання іноземних мов. За це їм належала доплата.
Відсутність поштових скриньок
Попри стрімкий розвиток поштової справи, на Миколаївщині, довгий час були відсутні поштові скриньки. З цим була пов’язана вся складність із відправкою та доставкою листів. Так як, не можна було їх просто кинути під парканом. Хоча й адрес точних тоді теж не було. Першу свою назву вулиці отримали лише 1835 року. До цього залишати листи на адреси було неможливо.
Вирішили доставляти листи в магазинчики. Поштові контори домовилися з власниками магазинів, що вони складатимуть листи, а одержувачі їх забиратиму. І туди ж миколаївці приносили листи на відправку. Співробітник майже щодня обходив такі точки та забирав листи.
Гірша ситуація в сільській місцевості. Оскільки там магазинів не було або поштова служба не укладала з ними договір. Населення саме намагалося розв’язати це питання і самостійно встановити поштову скриньку. Хоча на той момент у Миколаївській області вже було 18 відділень зв’язку та жодної поштової скриньки.
На шляху до сьогодення
До нової реформи доставлення пошти за межі області займало багато часу. І коштувало досить дорого. У 1873 році доставлення кореспонденції почало відбуватись залізничним способом.
До звичайних пасажирських поїздів чіплявся поштовий вагон, який перевозив кореспонденцію. На залізничних станціях були приміщення для зберігання пошти, але вони були лише складом. Надіслати листа або телеграму з вокзалу було не можна. Вся пошта у вагонах була опечатана у спеціальні мішки. Дорогою кореспонденцію ніхто не обробляв, не сортував. Супроводжувальний був, але він стежив лише за збереженням вантажу. Поява перевезення пошти залізницею призвела до того, що поштові тракти залишилися в минулому.
Відправлення пошти залізницею регламентувалося спеціальним указом, який обмежував роботу поштамтів у деяких моментах.
Крім залізниці, пошту також доставляли водним шляхом. Річкою Південний Буг відбувалось доставлення пошти до Вознесенську. Такий вид доставлення був дуже популярним, хоч і мав свої недоліки. Користуватися водним способом можна було не цілий рік. Лише з квітня до жовтня. Доставлення здійснювалася майже щодня.
Популяризація водної пошти була спричинена тим, що власники пароплавів отримували додатковий дохід та пільги з перевезення кореспонденції.
У міру того, як розвивалися і змінювалися транспортні засоби, змінювалися і способи поштового доставлення. Коли в Миколаєві з’явилися перші автомобілі, поштові перевезення лягла на їхні плечі. А доставку залізницею здійснювалася лише на великі відстані.
Зараз поштові посилки доставляються всіма можливими способами: автомобілями, літаками, пароплавами.І строки доставлення стали значно коротшими.
Це стильний та практичний аксесуар, який іноді не так просто вибрати, як може здатися на перший погляд. Жителям Миколаєва варто відповідально підійти до вибору, адже сумки жіночі відрізняються різноманітністю моделей і кольорових пропозицій. Важливо розібратися у цьому питанні детальніше.
Як вибрати найкращу сумку?
Мета покупки. Це може бути сумка для повсякденного носіння, для роботи або навчання, для особливих випадків.
Матеріал. Міцним і довговічним (а також дорогим) рішенням є шкіра. М’якою та приємною на дотик вважається замша, але цей матеріал не настільки практичний, як шкіра. Популярні сумки з текстилю через свою доступність.
Розмір сумки. Для особливих випадків варто підбирати компактну сумку, а для навчання та роботи – модель більшого розміру.
Практичність. Це важливий критерій, який передбачає огляд кількості відділень та кишень, зручну застібку та ручку комфортної довжини.
Якість. Ця характеристика стосується рівних швів, гарної фурнітури. Сумка має чудово тримати форму. Візуально також ніяких дефектів не повинно бути (потертостей, подряпин, наприклад).
Брендові сумки
Відомим та популярним брендом вважається Guess. Така сумка guess жіноча стане чудовим подарунком або довгоочікуваною покупкою собі коханій. Декілька рекомендацій допоможуть зробити правильний вибір:
важливо визначитись із бюджетом, адже виробник пропонує варіанти на різні суми;
доступні варіації в різних стилях: від незмінної класики до сучасних новинок. Вам залишається вибрати, який стиль ближче;
виробник найчастіше для виготовлення жіночих сумок використовує такі матеріали: шкіру, замш, текстиль, синтетику;
бренд пропонує сумки різних розмірів та форм. Теж можна сказати про колірне забарвлення, адже це можуть бути як нейтральні, так і яскраві кольори.
Популярністю користуються такі моделі бренду Guess: Satchel (класична сумка через плече), Crossbody (компактна сумка через плече), Tote (містка модель для повсякденного носіння), Shopper (міцна сумка), Clutch (для особливих випадків, елегантна модель).
Щоб купити оригінальну сумку, а не підробку, важливо дивитися на ціну та якість, рівний логотип, фурнітуру, упаковку. Тут дрібні деталі мають значення.
Купуючи на сайті INTERTOP, ви будете впевнені в якості та оригіналі продукції. Важливо завжди вибирати перевірений та безпечний портал із відгуками реальних покупців.
Де купити жіночу сумку?
Не потрібно боятися експериментувати. На порталі INTERTOP мешканці Миколаєва зможуть підібрати жіночу сумку, яка точно сподобається та підійде вашому стилю. Бездоганна якість та багатий асортимент, вигідні ціни – все це та багато іншого отримують користувачі INTERTOP. Ваш онлайн-шопінг стане ще приємнішим завдяки бонусній програмі лояльності. Більш вигідні пропозиції представлені в мобільному додатку INTERTOP.
Враховуючи вище перераховані поради, ви зможете вибрати справді стильну та якісну жіночу сумку. При правильному догляді виріб прослужить не один сезон, радуючи своєю вишуканістю.
