Небагато часу залишилось до святкування Нового року. Добре відомо, що в кожній родині є власні традиції його святкування. Але є подібні традиції і в цілих міст. У Миколаєві центр святкування розташувався на Соборній площі.І звичайно, що без ялинки жодне святкування не обходилось. Її за традицією відкрили 19 грудня – на Святого Миколая. Але чи завжди так було і як святкували Новорічно-Різдвяні свята у різні роки і століття? Чи завжди ставили ялинку? Більше на сайті mykolaiv-future.com.ua.
Міська ялинка у Миколаєві у 19-початку 20 століття
Звичайно, що новорічних свят найбільше чекають діти. Адже, на них припадають і шкільні канікули. Як не дивно, але й сто років тому миколаївські школярі були на канікулах. Вони розпочинались з 20 грудня, напередодні Різдва. Тоді ж організовували й новорічні прийоми для дорослих і дітей. А ось головна ялинка Миколаєва стояла не на площі, а в Зимовому морському зібранні. На прийом туди можна було потрапити за спеціальними квитками. Коштували вони для дорослих – 1 карбованець, а для дітей – 50 копійок.
Святкування Нового року у 30-40 роках 20-го століття
Зазначимо, що у перше десятиріччя Новий рік у радянській державі не святкували. А ялинку раз поз раз забороняли – вважали буржуазною вигадкою. Проте, в 1935 році ялинка повернулась у будинки миколаївців і вже остаточно.
У архівах жителів Миколаєва знайшли унікальне фото святкування нового 1949 року. Тоді все відбувалось у Каштановому сквері. Є Дід Мороз і Снігуронька. Вони тримають вітальний плакат. А ось самої ялинки немає. Це й зрозуміло – важкі післявоєнні роки. Але люди все одно намагалися створити собі свято.
Новорічні свята у 50-ті роки
В ці роки святкування вже були набагато пишнішими. Ялинку ставили обов’язково. Крім цього змінились місце проведення новорічних свят. Гуляння перенесли на головну площу – площу Леніна. Зараз це Соборна. Ялинку ставили навпроти будівлі нинішнього міськвиконкому. Тод там засідала обласна влада. Навколо ялинки розташовувався новорічний ярмарок з різноманітним дефіцитом. Є й фото тих часів. До речі, на них також малосніжна миколаївська зима.
Новорічна ялинка у 60-х роках 20 століття і в 2000-х
60-ті роки принесли зміни у святкування Нового року в Миколаєві. Ялинка переїхала на нове старе місце у Каштановий сквер. Її встановили безпосередньо на вулиці Радянській (зараз це вулиця Соборна). Ця частина вулиці вже тоді було пішохідною. Новорічного ярмарку вже не було. На цьому місці головна ялинка Миколаєва простояла найдовше – до 2018 року.
Але й за такий великий проміжок часу новорічне деревце зазнало змін. Ялинка змінювалась в розмірах. З кожним роком вона ставала все більшою. Та й прикраси на ній теж урізноманітнювались.
До речі, Миколаївська ялинка була єдиною в Україні, яка оберталась. Цей унікальний механізм ще й досі є. Гуляючи вулицею Соборною можна побачити люки, де він зберігається. Проте, оберталась ялинка, поки були зібрана з живих дерев. Коли місто у 2012 році придбало штучну ялинку, каркас вже не пристосовували до механізму. В цьому нова ялинка дуже програвала, хоча й була набагато вищою – аж 18 метрів. Вона простояла в Каштановому сквері до 2019 року. Тепер її встановлюють у Корабельному районі.
Сучасне святкування Нового року в Миколаєві
У 2018 році на головну ялинку Миколаєва знову чекав переїзд. Її повернули на Соборну площу. Причому розмістили ялинку на тому ж місці, де вона була у 50-х роках минулого століття.
Причому змінили не лише місце, а й саму ялинку. Навколо її придбання точилось чимало суперечок. Спочатку шокувала її ціна. Як з’ясувалося миколаївська ялинка – найдорожча в Україні. За неї з міського бюджету заплатили майже три мільйона гривень. Далі обурились її зовнішнім виглядом. Ялинка виглядала незвично. Не було традиційних гілок, а секції нагадували килим. Тож містяни назвали її “ялинкою-килимом”. Але того року майже всі міста України придбали подібні ялинки. Тож довелось змиритися. Тим більше, що коли вмикали ілюмінацію, то нова ялинка виглядала насправді казково. Крім цього миколаївська ялинка увійшла до п’ятірки найвищих ялинок України. Її висота становить 22 метра. Збирають її промислові альпіністи, адже звичайним підйомником це зробити неможливо.
