Зараз аптекою нікого не здивуєш. Вони відкриваються фактично на кожному кроці. Але раніше в Миколаєві власник аптеки був шанованою людиною. Адже не лише продавав ліки, а й часто замінював лікаря. До сих пір в місті збереглись будівлі, де колись були аптеки. Деякі з них працювали до останнього часу. Про одну з таких і наша розповідь. Миколаївці ще добре пам’ятають аптеку на розі вулиць Московської і Дунаєва (Привозній). Її ще можна назвати місцем мрій. Більше на сайті mykolaiv-future.
Мрія аптекаря
Все розпочалось в іншій аптеці на вулиці Сінній. Тоді там працювало подружжя Бланків – Карл Самуїлович та його дружина Семиламида. Вони мріяли про власну аптеку. І навіть пригледіли для неї місце – саме на розі Московської та Привозної. Бланки звернулись до міської влади з проханням надати дозвіл про відкриття аптеки. Проте, їм відмовили. Мовляв, їх і так вистачає в цьому куточку міста. Отримати дозвіл вдалось лише у 1913 році – за сім років від першого прохання.
До речі, аптека відкрилась поряд з синагогою. Зараз в ній розміщений національний український театр. Поряд стояв двоповерховий будинок. На першому і розташувалась аптека Бланків.
Проте, працювало подружжя у власній аптеці не довго. У 1914 році розпочалась Перша світова війна. Далі – кілька іноземних окупацій. Потім Бланки опинились в руках надзвичайної комісії, і їхні сліди зникли. А аптеку націоналізували.
Мрія гомеопата
Націоналізація аптеки на Московській призвела до включення її до складу Миколаївського управління держаптеками. Тоді вона отримала свій порядковий номер – 4. Призначили і завідувача – М. Я. Рабиновича. Як склалася його доля – історія мовчить.
Аптека працювала в звичайному режимі, поки у 70-х роках минулого століття її очолила Римма Літічевська. Вона мріяла перетворити її з звичайної аптеки на гомеопатичну. Їй це вдалось. Тож аптека на Московській стала першою і, на жаль, на той час єдиною гомеопатичною аптекою в Миколаєві. До речі, завідувачка організувала фітобар, де покупцям пропонувала фіточаї і відвари з трав. Рецептура була оригінальною, а сировину аптекарі збирали самі.
Мрія музейника
Була у Римми Літічевської ще одна мрія. Відкрити в цій аптеці справжній музей фармакологічної справи. Адже Миколаївські аптеки мали багату історію. За досвідом завідувачка їздила до Львова. Потім зробила ремонт і замовила спеціальні меблі. Їх виготовили на суднобудівному заводі.
Проте, до кінця втілити мрію про музей Риммі Літічевській не вдалося. У 1996 році вона переїхала до Ізраїлю.
На аптеку навалились зміни. По-перше, вона стала приватною. Її орендувала вдома фармацевтична компанія. Навіть змінили номер на “5”. Потім аптека опинилась у складі “Фармації”. Її нова завідувачка Н. Парсанова також мріяла повернути аптеці колишню славу. Але, не витримали конкуренціії. Починаючи з 2002 року стали говорити, що цю аптеку закриють.
Мрія директора театру
Так сталось, що чутки про закриття виявились правдивими. Аптека №5 з карти Миколаєва щезла. Але на її місці, в її приміщенні реалізована мрія ще однієї людини – директора Національного українського театру Миколи Берсона.
Свого часу він запропонував меру Володимиру Чайці віддати цю аптеку під малу сцену. Як розповів Микола Берсон “Укрінформу”, навіть заключили парі. Якщо до аптеки протягом години ніхто не зайде, то бути в ній театральній сцені. Директор театру суперечку виграв. Тож тепер в колишній аптеці грають вистави.
