З 1975 року гостей Нової Одеси став зустрічати Воїн — Визволитель на Кургані Слави. Це головна пам’ятка міста, і один з найбільших пам’ятників Миколаївської області. Воїн – Визволитель з автоматом у руках – це 15 тонн сталі, які символізують силу незламного духу українського народу. Більше на mykolaiv-future.com.ua.
Нова Одеса в історії Великої Вітчизняної війни
Нова Одеса – невелике містечко в Миколаївській області засноване у 1776 році, як село Федорівка. Великої кількості знаменних подій у житті міста не було. За винятком кривавої битви 1944-го року. На територію сучасної Нової Одеси припала частина Березнегувато – Снігурівської наступальної операції. Це була операція Червоної армії проти німецьких військ. Стратегічний задум операції полягав у знищенні противника у точці на злитті річок Інгулець і Південний Буг. Військова операція припала на весну 1944 року. Весна того року видалася дуже дощовою. Сльота, болото , ранній схід льоду на річці — дуже ускладнював роботу радянських вояків. Саме через погодні умови німецькі війська вважали, що вони перебувають у «безпеці». Вони і не могли уявити, що інженерні рішення військових дозволять їм наблизитися і оточити їх. 14 березня ворог був оточений біля села Снігурівка. 17 березня фашистів вдалося зробити та знищити. У результаті військової операції фашисти зазнали непоправних втрат: Вісім дивізій 6-ї армії були розгромлені.
На Нову Одесу наступала 46-а армія, яка мала за мету форсувати Південний Буг і не дозволити гітлерівським військам поєднатися із залишками своїх солдатів після Березнегувато-Снігурівської операції. Бої були запеклі. Німецькі восійки не хотіли здаватися, і використовували всю можливу зброю проти радянських солдатів. Оскільки вони зрозуміли, що плацдарм, який спорудили радянські солдати дозволить їм прорватися у бік Одеси. А цього німці допустити не могли. Сили були нерівні, і радянським солдатам довелося відступити на східний берег, але вся Березнеговато — Снигиревская оперція і споруджений плацдарм були дуже значащими під час війни. Саме за хоробрість та стійкість солдатів під час військової операції та битв під Новою Одесою і було встановлено цей пам’ятник.
Як створювався пам’ятник
Створено Воїна було на Миколаївському суднобудівному заводі «Океан». Авторами пам’ятника виступили Юрій та Інна Макушини. Миколаїву добре знайомі їх імени. Майже половина п’ятників були створені їх умілими руками. Подружжя Макушен пронесли любов до скульптур через все своє життя. Саме любов до скульптур і познайомила їх. Ще студентами творчої студії вони зустрілися на одному із занять з ліплення з глини. Пізніше вони разом вступили до Репинського училища в Пітері. Весь свій час у шлюбі подружжя не розлучалося і разом творило дивовижні скульптури та пам’ятники, які перебувають не тільки в Миколаєві.
Втілив задум Макушиних у життя зважився будівельник Андріанов Володимир Костянтинович. Висота монумента становить 11 метрів. Товщина сталі – 2 мм. Пам’ятник встановили на кургані – символічній могилі тисячам загиблих воїнів Третього Українського фронту, які загинули у цих краях навесні 1944 року. У курган заклали порох і землю більш як із десяти тисяч братніх могил.
Ідея створити подібну пам’ятку з’явилася ще 1969 року. На його реалізацію пішло п’ять років. Важкі креслення, збирання матеріалом, утвердження основної ідеї — все це зажадало багато років. Через свої габарити транспортування пам’ятника та Миколаєва до Нової Одеси було важким. Нового «мешканця» транспортували на баржі річкою та встановлювали за допомогою спеціальної техніки.
Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 8 травня 1975, приурочивши до 30-річчя Перемоги над фашизмом. На відкриття залізного гіганта зібралися майже всі мешканці міста.
