Більшість українців скаже, що найкрасивіші міста на Західній Україні. Там воєдино злились кілька культур, породивши щось велике та безсмертне. Миколаїв важко конкурувати з іншими областями. На заході Одеса – перлина біля моря. На сході Херсон – місто тисячі троянд. А між ними Миколаїв – серце кораблебудування та наречених. Що ж є гарного у цьому місті? Більше на mykolaiv-future.com.ua.

Соборна вулиця

Головна пішохідна вулиця міста – Соборна вулиця. До її перейменування її називали Радянською. Місцеві так і продовжують використовувати колишню назву. Своє існування головна пішохідна вулиця розпочинає з 1822 року. Її довжина становить 1,5 км. Це одна із найстаріших вулиць міста.

Що ж у ньому такого гарного? Початок вулиці впирається у Центральний проспект. І починається з ресторану швидкого харчування та пам’ятника Ольшанцям. Загін Ольшанцев відіграв важливу роль у визволенні Миколаєва від фашистських окупантів. Далі по обидва боки розташовуються магазинчики та кафе.

Першою окрасою вулиці служить Каштановий сквер. Невеликий сквер із квітучими каштанами, лавочками та пам’ятником покровителю міста – Святому Миколаю. Це приємне місце для вечірнього відпочинку чи прогулянки. Можна сісти в тен каштанів з газетою або філіжанкою кави, купленої на виніс, і побалакати зі старою подругою. Вся Соборна призначена саме для цього.

Наприкінці вулиці – Соборна площа. 

На площі розташована Миколаївська міська рада. У різні пори року площу використовують по-різному. Влітку тут з-під землі б’ють струмені фонтану і діти утворюють бігати крізь них. Взимку на Соборній площі встановлюють головну ялинку міста та відкривають ярмарки з ковзанкою. Навесні тут цвітуть клумби та продаються прохолодні напої.

Міст закоханих

Соборна вулиця закінчується Соборною площею та впирається у набережну. На інший бік річки, до мікрорайону Соляні, веде два мости – Інгульський міст та пішохідний міст. Місцеві прозвали пішохідний міст Мостом закоханих. Зовні міст виглядає невибагливо. Невеликий залізний, без прикрас. Але місцеві закохані повадились вішати на його поручні навісні замки з намальованими великими літерами своїх імен. Це вважається гарною традицією на довге і вірне кохання.

Головна краса мосту полягає у вигляді, що відкривається з нього. З одного боку відкривається краєвид на Інгульський міст, який велично нависає над річкою. З іншого боку – вид на завод ім. 61-го Комунару, а точніше на його старі та занедбані доки. Якщо пощастить, то можна побачити справжнє судно.

Особливо привабливий вид на суднобудівний завод у променях заходу сонця. Металеві шпилі кранів і іржаві залишки суден набувають якоїсь привабливості, забарвлюючись у теплі відтінки. Порослі зеленню доки виглядають, наче зійшли зі сторінок історії про апокаліпсис. 

Їхній занедбаний вигляд навіює романтичний настрій і певний спокій. У найцікавіших з’являється бажання прогулятися територією заводу та відчути всю атмосферу занедбаності на собі. Але, на жаль, це неможливо.

Миколаївський зоопарк

Миколаївський зоопарк не лише найстаріший у країні, а й дуже гарне місце. Крім рідкісних тварин, на центральній алеї зоопарку висаджено рідкісні рослини та дерева. У тіні яких приємно прогулятися навесні.

Усі вольєри виконані із вмістом природної тематики проживання тварини. Переходячи від одного вольєра до іншого, відвідувачі роблять деяку подорож світом. Сама територія зоопарку чиста, прибрана та охайна. Це є доброю службою зоопарку.

Серед десятків рідкісних рослин, представлених у зоопарку, є неймовірно красиві. Наприклад, сакура. Наприкінці весни, висаджені територією дерева, змінюють своє повсякденне оздоблення на пишне цвітіння. 

У цей час алеї зоопарку перетворюються і приваблюють нових відвідувачів охочих зробити гарні фото на тлі екзотичної рослини.

Миколаївський зоопарк — це не тільки місце проживання різноманітної кількості тварин, але й гарне місце для відпочинку та розвитку всієї родини.

Табірне поле

Табірне поле це історичне місце у Миколаєві. Тут немає пам’ятників, на території не відбувалися історичні битви, і тут не мешкали видатні особи. На початку 20 століття табірне поле було відоме як Пороховий мис. Тут зберігалися порохові запаси міста, які одного дня здетонували, і все місто почуло потужний вибух. Свого часу, крім порохових льохів, тут розташовувалося штурмове училище, а тепер слідчий ізолятор.

Незважаючи на таку славу та «не затишне» сусідство це облюбоване городянами місце для пікніків, відпочинку з родиною, фотосесій. Зелені пагорби, які плавно спускаються до річки, не можуть нікого залишити байдужим. Ще одним плюсом цього місця є його доступність. Усього п’ять хвилин від центру міста. Не треба долати великої відстані, щоб відчути себе за містом. Табірне поле ідеальне місце для усамітнення.

Піщана коса на Намиві

До другої половини 20 століття на місці Намиву була глибока річка. І зараз тут багато пляжів та берегових ліній. Неподалік Речпорта на Намиві є довга піщана коса. Вона не є офіційним пляжем і не пристосована для культурного відпочинку. Тут немає урн, туалетів, роздягалень, рятувальників. Найчастіше на косу ходять рибалки. Але якщо ви любителі дикого відпочинку, то це ідеальний варіант. Береги коси порослі очеретом, але подекуди є просвіти з маленькими піщаними галявинами. На самому носі коси є більший пляж. Він дуже ідеальний для відокремленого відпочинку. Піщаний берег він плавний, і тут комфортно купатиметься дітям, оскільки немає різкого поглиблення дна. Але, є небезпека зустрітися зі зміями та видрами.

Головною перевагою коси є вид на протилежний берег. Пологі зелені пагорби нависають над річкою подібно до скелі на скелі. Маленькі дачні будиночки розкидані по пагорбах, як намистини, розбурхують фантазію мрійників.

Піщана коса на Намиві — це чудове тихе місце для галасливого відпочинку з компанією, або усамітненого проведення часу наодинці з собою і своїми думками.

Іноді краса ховається у простому. Не в химерній будівлі чи пафосній споруді. Не в чомусь конкретному, а в усьому одразу. У місті загалом. У його ранковій тиші, коли промені сонця тільки почали прорізати небо, щоб висвітлити Центральний проспект. У дзвоні трамвая, що біжить до старого залізничного вокзалу. У річці, що загорнута в теплі пастельні тони західу сонця. У запаху лип у парку, коли ви гуляєте під руку з коханим. Краса Миколаєва криється в кожній дрібниці і в усьому одразу.