Четвер, 9 Грудня, 2021

Такі різні амплуа першої трамвайної підстанції у Миколаєві

Повз маленький замок, що розташувався в самому центрі Миколаєва, на перетині проспекту Центрального та вулиці Соборної, щодня проходять безліч миколаївців та туристів нашого міста. Ось уже понад 100 років він є окрасою центру міста, своєрідною візитною карткою, тією «родзинкою», яка дозволяє вигукнути «Це ж Миколаїв!» при єдиному погляді на фото. Кожен миколаївець зберіг цю будівлю у своїй пам’яті по-своєму: для тих, хто сильний в історії рідного краю – це підстанція, хтось пам’ятає будівлю як кафе «Садко», хтось – як бар «Ассоль», деякі стверджують, що там навіть відкривали казино. Далі на mykolaiv-future.

Казковий замок на Базарній площі в Миколаєві був збудований у 1914 році та став першою трансформаторною підстанцією для миколаївського трамвая. Але це було пізніше. А дещо раніше…

Преамбула

Трохи більше ніж сто років тому, кілька кварталів у центрі міста було зайнято міським ринком. Такий порядок було встановлено ще адміралом Грейгом. Торгова площа, згідно з деякими історичними документами, простягалась на території від сучасних Соборної до Декабристів, і від Центрального проспекту до Дунаєва. На той час через міський ринок проходили маршрути миколаївської конки, яка виконувала функції громадського транспорту.

У 1902 році у місті з’явилася і почала діяти Миколаївська міська електростанція, що стало поштовхом до розвитку електротранспорту та скасування кінної залізниці. Вже у 1914 році на Базарній площі було побудовано трансформаторну підстанцію для трамваїв, про яку і йдеться у матеріалі.

Про першу трамвайну підстанцію

Ім’я архітектора, під керівництвом якого було споруджено будинок підстанції у стилі модерн, історія , на жаль, не зберегла. Єдине, що, напевно, можна стверджувати – автор попрацював на славу. Адже, якщо врахувати технічне призначення споруди, її зовнішній вигляд вражає: круглий ганок, колонада, оздоблення вікон та дверей, балконів, кутова вежа, оздоблення фасаду, дах із червоною черепицею та інші деталі – вся ця романтична краса стала обрамленням для кількох трансформаторів, що постачали електрикою лінії, вагоноремонтний цех, трамвайне депо та управління.

Дещо згодом, енергоспоживання зросло, тому позаду замку-підстанції було збудовано ще одне приміщення, більше за площею. 1933 року будівля трамвайної підстанції перестала виконувати свої первинні функції.

Відродження у новій ролі

У 1970 році місто мало не втратило будівлю підстанції: влада міста планувала розширити проїжджу частину Центрального проспекту і побудувати підземний перехід. Долю будівлі змінила архітектор Ольга Попова, яка виступила із пропозицією зробити у колишній підстанції кафе. Пропозицію архітектора підтримали. Так у Миколаєві 1973 року з’явилося казкове кафе «Садко» у казковому замку.

Після 40-річного запустіння довелося добре попрацювати над відновленням інтер’єру та екстер’єру будівлі: реставрували ліплення, відливали капітелі колон, встановили нові двері.

Кафе «Садко» – один із теплих дитячих спогадів багатьох миколаївців. Розташовувалося воно на чотирьох поверхах і було розраховане на 30 місць. Миколаївці могли пригоститися кондитерськими виробами та насолодитися горнятком кави, склянкою соку, газованки чи коктейлем.

У 1989 стало відомо, що незабаром на місці кафе «Садко» розташовуватиметься бар під назвою «Ассоль». Проте, бару не судилося проіснувати довгий час. За інформацією, розміщеною на форумі «Миколаївський базар», бар був закритий у 90-х, причиною цього став пошкоджений дах: під час граду сильно побило черепицю, а грошей на відновлення у власників не було.

На початку 2000-х будівля стала предметом інтересу керівництва банку “Аваль”. Відділення банку у стінах колишньої підстанції функціонує і донині, а сам будинок підстанції вважається пам’яткою архітектури.

Latest Posts